Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА (доповідач),
членів Комісії: Олега КОЛІУША, Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра КАЛИНЮКА,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Калинюка Олександра Петровича в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Калинюк Олександр Петрович, дата народження – _________, громадянин України.
У 2008 році Калинюк О.П. закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії ХА № 33234087 від 09.02.2008).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Свою професійну діяльність Калинюк О.П. розпочав у 2005 році на посадах консультанта, секретаря судового засідання, керівника апарату Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.
Указом Президента України від 24.04.2012 № 286/2012 Калинюка О.П. призначено на посаду судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області строком на п’ять років. Указом Президента України від 12 березня 2019 року № 69/2019 призначено на посаду судді цього суду безстроково.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернувся Калинюк О.П. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 1/ас-24 Калинюка О.П. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Калинюка О.П. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Калинюка О.П. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Калинюка О.П. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 28.04.2025 № 92/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Закарпатського апеляційного суду в межах Конкурсу.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 19.05.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Гацелюка В.О.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Калинюка О.П. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 05.06.2025 № 21.2-216/25.
Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України, Івано-Франківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Калинюку О.П. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії № 4 16.09.2025 проведено співбесіду із кандидатом Калинюком О.П., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду – на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Калинюк О.П. набрав 149 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Калинюк О.П. набрав 41, 80 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Калинюк О.П. набрав 117 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Калинюк О.П. не складав іспиту на знання історії української державності, ним успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Калинюком О.П. кваліфікаційного іспиту становить 347, 80 бала, що свідчить про підтвердження ним здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 26.05.2025 надіслано запит Калинюку О.П. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують його відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 09.06.2025 надійшли пояснення кандидата.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (21, 21, 20), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,67; безперервний розвиток (21, 20, 21), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 20,67; загальний бал за критерій – 41, 34.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом продемонстровано належний рівень рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить
41,34 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат продемонстрував належний рівень соціальної компетентності.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; ефективна взаємодія (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; стійкість мотивації (11, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; емоційна стійкість (11, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10,33; загальний бал за критерій – 40, 66.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить
40, 66 бала із 50 можливих, що є вищим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики у разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
У матеріалах суддівського досьє та досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Калинюка О.П. до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність та наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення ним правосуддя. До дисциплінарної відповідальності Калинюк О.П. не притягувався.
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про її невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
За 2012–2024 роки суддею Калинюком О.П. розглянуто 7 721 справу та 2 817 матеріалів (загалом 10 538 справ та матеріалів).
Із ухвалених суддею Калинюком О.П. за вказаний період судових рішень скасованих 209 рішень (1,98 %), змінених – 25 рішень (0,26 %).
За звітній період суддею Калинюком О.П. не порушувався процесуальний строк розгляду справ.
Суддею також не порушувалися строки виготовлення повного тексту судових рішень.
Комісією проаналізовано надану Калинюком О.П. інформацію про підстави зміни та скасування судових рішень.
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Калинюком О.П. виконано вимогу Закону щодо проходження відповідної підготовки для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України.
Калинюком О.П. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацій доброчесності судді та родинних зв’язків.
Також встановлено, що суддею Калинюком О.П. з порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з березня 2018 року до квітня 2025 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) 2 996 судових рішень.
Калинюк О.П. у своїх письмових поясненнях зазначив, що однією з основних причин порушення вказаних строків є надмірне судове навантаження, яке мало місце, починаючи з 2019 року, і у 2025 році також воно зберігається.
Крім того, Калинюк О.П. вважає, що порушення вказаних строків могло бути зумовлене вихідними, святковими та неробочими днями, перед якими ухвалювалися рішення, і відправлялися у ЄДРСР в перший робочий день після зазначених днів.
Також Калинюк О.П. вважає, що мали місце допущені порушення з боку його помічників, які з 2020 року часто змінювалися. Кожен новий помічник поступово вчився виконувати свої посадові обов’язки, однак під час цього процесу проєкти судових рішень часто виготовлялися не у встановлені строки, що автоматично зумовлювало порушення строків, передбачених для надсилання судових рішень до вказаного реєстру.
Калинюк О.П. покликається і на запровадження у 2020 році карантину, а також введення в лютому 2022 року воєнного стану та його неодноразове продовження. Ці обставини дезорганізовували роботу суду та роботу Калинюка О.П., зумовлювали тимчасову непрацездатність, змушували ходити в укриття під час повітряних тривог, які могли тривати значний проміжок робочого часу.
Серед негативних явищ, які зумовлювали неможливість вчасного надсилання рішень до ЄДРСР та порушення вказаних строків, Калинюк О.П. зазначає також відсутність електропостачання до суду в певні періоди 2022–2024 років.
Особливу увагу Калинюк О.П. привернув до близько 20 рішень, надісланих до ЄДРСР 30 вересня 2024 року зі значними порушеннями строків, а саме понад 30 та понад 40 днів після дати їх постановлення. Калинюк О.П. зазначає, що всі ці рішення є постановами у справах про адміністративні правопорушення, якими закрито провадження у справах у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Проєкти вказаних постанов були підготовлені саме в другій половині серпня 2024 року та зберігалися у статусі «Чернетка» в автоматизованій системі документообігу суду «Д – 3». Однак надалі робилися спроби через працівників поліції все-таки забезпечити участь осіб, які притягуються до відповідальності, у розгляді зазначених справ.
Також Калинюк О.П. зазначив, що 29 та 30 квітня 2024 року, не маючи в ці дні призначених судових засідань, з дозволу керівництва суду займався питаннями пов’язаними з особистими сімейними обставинами, залишаючись у розподілі справ.
Калинюк О.П. пояснює, що, оскільки необхідно було формувати судову звітність за ІІІ-й квартал 2024 року, він доручив надіслати всі ненадіслані рішення до ЄДРСР своєму помічнику, який працює на цій посаді лише з 12.08.2024, тобто незначний період станом на 30.09.2024. Однак помічник, змінивши у системі попередні дати проєктів вказаних постанов на «30.09.2024», через недостатній досвід роботи в цій системі не використав команду «Зберегти». Тому виправлення попередніх дат проєктів постанов на актуальну дату не відбулося і вказані постанови виявилися надісланими до ЄДРСР з такими значними порушеннями строку.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Показників сумлінність – старанне, ретельне та відповідальне виконання суддею (кандидатом на посаду судді) своїх обов’язків. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику сумлінність, якщо, зокрема, але не виключно під час здійснення професійної діяльності вживає достатніх заходів щодо дотримання розумних строків вчинення дій, виконання завдань, розгляду справ, заяв, звернень тощо, виготовлення процесуальних документів.
Таким чином, Комісія критично оцінює такі пояснення Калинюка О.П. та вважає, що допущення порушень строків внесення процесуальних документів до ЄДРСР свідчать про невжиття достатніх заходів щодо дотримання вказаних строків. Водночас, урахувавши кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР із порушенням процесуальних строків, показники середньомісячного навантаження судді, пояснення Калинюка О.П., відсутність негативних наслідків для учасників справ, Комісія вважає, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, однак враховуються при встановленні балів за критеріями професійної етики та доброчесності.
Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критеріями професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником сумлінність, оцінивши його як одне суттєве порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.
Також Комісією встановлено, що відповідно до інформації, зазначеної в пункті 14.1. розділу 14 анкети кандидата на посаду судді Калинюком О.П. зазначено про п’ять випадків притягнення його до адміністративної відповідальності, які стосувалися перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.
Водночас відповідно до реєстру транспортних засобів за автомобілем «Volkswagen Passat» 2010 р.в. (перебуває у власності Калинюка О.П. з 25.05.2019) за 2022–2024 роки обліковується 16 випадків порушення правил дорожнього руху. Усі за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ще три порушення зафіксовано у 2025 році.
Щодо значної кількості порушень правил дорожнього руху Калинюк О.П. у засіданні пояснив, що це зумовлено великою відстанню від його місця проживання до роботи. Крім того, зазначає, що всі штрафи були отримані в автоматичному режимі, а на початку повномасштабного вторгнення камери на його шляху не працювали, але згодом почали працювати та фіксувати правопорушення, про що йому відомо не було.
Крім того у Комісії виникли питання щодо достовірності тверджень, вказаних Калинюком О.П. у декларації доброчесності судді за 2022 рік.
Згідно з пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності судді встановлено статтею 62 Закону.
Частиною першою статті 62 Закону (у редакції, чинній на момент заповнення та подання суддею декларації) передбачалося, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону).
Частиною п’ятою статті 62 Закону встановлено презумпцію достовірності тверджень, зазначених у декларації доброчесності, тобто за відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними.
Однак указана презумпція належить до категорії спростовних, адже відповідно до частини шостої статті 62 Закону в разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
Наслідком декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень у декларації доброчесності є передбачена Законом дисциплінарна відповідальність судді (частина сьома статті 62 Закону).
Рішенням Комісії від 31.10.2016 № 137/зп-16 затверджено форму декларації доброчесності судді.
Пунктом 5 Правил заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, що були чинними станом на дату подання суддею Калинюком О.П. декларації доброчесності судді за 2022 рік, встановлено, що у декларації заповнюються відомості, актуальні станом на 31 грудня звітного року.
Формою декларації доброчесності судді передбачалось твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності».
Комісією встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру транспортних засобів 02.01.2022, 01.06.2022, 02.06.2022, 03.06.2022, 06.06.2022, 12.06.2022, 15.06.2022, 25.06.2022, 14.08.2022 Калинюк О.П. притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено відповідні штрафи.
Водночас у пункті № 22 декларації доброчесності за 2022 рік Калинюк О.П. у графі напроти твердження «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» проставив відмітку в колонці «Підтверджую».
Калинюк О.П. пояснив, що порушення правил дорожнього руху було зафіксовано в автоматизованому режимі, тому про наявність таких порушень та накладення штрафу міг дізнатися пізніше та зауважив про відсутність наміру замовчувати факт накладення на нього адміністративного стягнення. Крім того, Калинюк О.П. звернув увалу, що вказану декларацію подавав у 2024 році. Водночас Комісією встановлено, що декларацію доброчесності судді за 2022 рік Калинюком О.П. подано вчасно, а саме 27.01.2023.
Задеклароване суддею твердження № 22 «Мною не здійснювалися вчинки, що можуть мати наслідком притягнення мене до відповідальності» не відповідає критеріям достовірності та об’єктивності, адже, попри наявність у 2022 році адміністративних стягнень, суддя в декларації доброчесності за 2022 рік задекларував зазначене твердження у спосіб «Підтверджую».
Комісія критично оцінює пояснення кандидата, враховуючи, що у розділі 14 «Відомості щодо притягнення до відповідальності» анкети кандидата на посаду судді, Калинюком О.П. в підпункті 14.1 на вимогу зазначити інформацію про всі випадки притягнення до будь-якого виду відповідальності за останні п’ять років зазначив про один випадок притягнення його до адміністративної відповідальності у 2022 році.
Крім того, значна кількість випадків порушення правил дорожнього руху, вчинених Калинюком О.П., може свідчити про систематичне недотримання вимог закону та ставить під сумнів рівень його особистої дисципліни і відповідальності. Суддя, як носій високого статусу та гарант правопорядку, повинен бути прикладом неухильного дотримання закону в усіх сферах життя, зокрема й у повсякденному побуті.
Водночас Комісія переконана, що наведені факти не можуть бути достатніми для того, аби вважати кандидата таким, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в поданні недостовірних відомостей, однак враховуються Комісією під час визначення балів.
Згідно з Показниками кандидат на посаду судді відповідає показнику чесності, якщо він надав достовірну та відому йому інформацію в деклараціях доброчесності судді (декларації доброчесності кандидата на посаду судді), деклараціях родинних зв’язків судді (декларації родинних зв’язків кандидата на посаду судді), деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, про яку має бути обізнаний.
Ураховуючи викладене, комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за показником чесність, оцінивши його як одне суттєве порушення відповідно до пункту 5.12 Положення.
Крім того, на адресу Комісії 16.09.2025 надійшло рішення ГРД про надання інформації стосовно кандидата Калинюка О.П.
Так ГРД зазначає, зокрема, про таке.
1. З 2018 до 2024 року Калинюк О.П. декларував право безоплатного користування житловим будинком площею 120,2 кв.м у місті Яремче Івано-Франківської області, власником якого є ОСОБА_1 (дід Калинюка О.П. по матері). Право безоплатного користування виникло 14.08.2018.
Вартість будинку Калинюк О.П. почав відображати в деклараціях лише
з 2021 року – у розмірі 150 126 гривень (вартість на дату набуття права). У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2018–2020 роки відомості про вартість будинку відсутні. У повідомленні про суттєві зміни майнового стану від 17.08.2018 Калинюк О.П. вказав, що ОСОБА_1 – продавець квартири площею 120,2 кв.м у місті Яремче, майно набуте 14.08.2018, а його вартість – 150 126,00 грн.
Таким чином, Калинюк О.П., подавши повідомлення про суттєві зміни, вказав, що вартість майна станом на дату набуття права йому відома, а також ним не вірно задекларовано тип майна – «квартира», хоча у наступних деклараціях вказував це нерухоме майно як житловий будинок.
ГРД зазначає, що прикметним є й те, що в повідомленні про суттєві зміни в майновому стані від 17.08.2018 кандидат вказав, що ОСОБА_2 – продавець квартири площею 77.9 кв.м у місті Яремче, майно набуте 14.08.2018, а його вартість –
206 826,00 грн. Надалі у майнових деклараціях кандидат зазначав лише частку площею 120,2 кв.м.
У своєму праві на відповідь кандидат визнав, що незазначення в майнових деклараціях за 2018–2020 роки вартості житлового будинку є його упущенням. Однак у майнових деклараціях за 2021–2024 роки він виправив вказані недоліки і стверджує, що зобов’язується в майбутньому їх не допускати.
У письмових поясненнях, наданих Комісії, Калинюк О.П. зазначив, що у повідомленні про суттєві зміни в майновому стані, яке він подав 17.08.2018 вказано про набуття у власність 14.08.2018 його дідом ОСОБА_1 та його дочкою (матір’ю кандидата) ОСОБА_2 двох окремих житлових об’єктів, які Калинюк О.П. у повідомленні про суттєві зміни вказав як квартири, оскільки їхні адреси зазначаються: Івано-Франківська область, м. Яремче, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, (що є характерним для зазначення адрес квартир), площами відповідно 120.2 та 77.9 кв.м. Очевидно, на думку Калинюка О.П., що у бланку декларацій саме такий формат номерів об’єктів, тому він і обрав назву об’єкта «Квартира». Проте технічні паспорти на ці об’єкти виготовлені як на окремі житлові будинки, і саме як житловий будинок один із цих об’єктів, де кандидат та члени його сім’ї проживають, вказаний у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: _________, сформований 16.08.2018.
Надалі при поданні декларацій Калинюк О.П. вже не вживав поняття «Квартира», а використовував «Житловий будинок».
Указані два об’єкти утворилися в результаті проведення реконструкції вище вказаного житлового будинку загальною площею 90 кв.м та житловою площею 56.6 кв.м, що за адресою: Івано-Франківська обл., м. Яремче, АДРЕСА_3, який з 26.09.1984 належав на праві спільної часткової власності його матері та її батькові.
2. У декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування за 2016 рік Калинюк О.П. задекларував дохід дружини у вигляді грошового подарунка в сумі 65 000 грн, при цьому джерелом доходу вказав саму ж дружину.
У декларації за 2017 рік відобразив аналогічний дохід дружини у вигляді подарунка в розмірі 136 584 грн із тим самим джерелом доходу.
Кандидат у своєму праві на відповідь пояснив, що реальним джерелом походження грошових подарунків дружини в сумі 65 000 грн (задекларованих у 2016 році) та в сумі 136 584 грн (задекларованих у 2017 році) були міжнародні грошові перекази на її картку. Ці перекази здійснювалися її батьком, який працював на об’єктах будівництва на території США. Грошові кошти надсилалися на валютну картку дружини кількома платежами та отримувалися нею переважно в доларах США.
У письмових поясненнях, наданих Комісії, Калинюк О.П. зазначив, що у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 і 2017 роки джерелом вказаних доходів він зазначав дружину, а не її батька, оскільки вважав, що декларує саме її дохід, як дохід члена його сім’ї. Крім того, як зазначив Калинюк О.П. він враховував, що батько дружини не був офіційно працевлаштований на території США, оскільки він проживав та працював у своїх родичів, а тому були відсутні будь-які підтверджувальні документи.
3. У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 та 2017 роки кандидат зазначив право власності на легковий автомобіль марки «Skoda Oktavia Tour» 2008 року випуску, набутого 15.01.2016. Вартість автомобіля в деклараціях визначена у розмірі 150 000 грн (еквівалент 5871 дол. США станом на 2016 рік).
У декларації за 2018 рік право власності на даний автомобіль вже не відображено. Натомість кандидат задекларував дохід від відчуження рухомого майна у сумі 35 800 грн (еквівалент 1316 дол. США станом на 2018 рік). Відомості про правочин, у результаті якого було відчужено автомобіль, у декларації відсутні.
Згідно з оголошеннями про продаж вартість автомобіля, зазначена на дату набуття, виглядає реалістичною. Водночас ГРД зазначає, що немає пояснень, чи стосується даний дохід продажу вказаного автомобіля і в чому полягають причини суттєвої різниці між вартістю автомобіля на дату набуття та сумою доходу від його продажу.
Кандидат у своєму праві на відповідь визнав, що вказана вартість є значно заниженою порівняно з ринковими цінами на таке майно та суттєво відрізняється від вартості даного автомобіля на дату його набуття. Кандидат стверджує, що не мав жодного впливу на визначення вказаної (заниженої) вартості під час продажу цього автомобіля, і особисто цей продаж не здійснював.
Калинюк О.П. у своїх поясненнях зазначив, що так званий продаж за дорученням у 2016 і 2018 роках належних йому автомобілів марки «Volkswagen Golf» та «Skoda Oktavia Tour» відповідно не слід було здійснювати. Очевидно, що на ті періоди це була поширена практика на ринку автомобілів, і такий продаж звільняв власника як продавця від особистого відвідування сервісного центру, а покупців – від необхідності реєстрації автомобілів за собою, адже останні цього не бажали, так як займалися купівлею автомобілів з подальшим їх продажем третім особам від імені власника.
Калинюк О.П. зазначив, що він усвідомлює, що слід було офіційно і особисто оформити продаж даних автомобілів, оскільки тоді мав би змогу проконтролювати зазначення вартостей відповідно до ринкових цін, що дало б йому можливість відобразити цю вартість як дохід у деклараціях.
У поясненнях, наданих Комісії, Калинюк О.П. зазначив, що 06.11.2015 ним було оформлене доручення з наданням усіх прав власника на автомобіль марки «Volkswagen Golf» 1996 року випуску на іншу особу. Оскільки минув тривалий час, то копії цього доручення він не зберіг, а також не пригадує жодних даних представника за цим дорученням. У подальшому автомобіль був відчужений цією особою на підставі наданого ним повторно у січня 2016 року доручення. Будь-якого зв’язку із цією особою не мав із моменту видачі доручення, оскільки вона проживала в східній частині України, і ця особа не повідомила Калинюку О.П. про факт відчуження та про розмір доходу, отриманого від такого відчуження.
Калинюк О.П. також просить врахувати, що з березня 2018 року він не давав жодних доручень щодо розпорядження від його імені належними йому транспортними засобами чи іншим майном, і більше жодних «продажів за дорученням» не буде.
Комісія вважає, що аналіз поданих декларацій та письмових пояснень свідчить, що дії Калинюка О.П. характеризуються неналежним виконанням обов’язку повного та достовірного відображення відомостей про майно, доходи та правочини, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції». Незазначення вартості житлового будинку у деклараціях за 2018–2020 роки, некоректне визначення типу майна, вказання дружини як джерела її доходів замість фактичного дарувальника, а також здійснення продажу транспортних засобів за дорученням без відображення реальної вартості операцій у деклараціях свідчать про недбале ставлення до обов’язку декларування та створюють ознаки недобросовісності.
Водночас, на переконання Комісії, зазначені факти, хоча і вказують на неналежне виконання Калинюком О.П. обов’язків, передбачених Законом України «Про запобігання корупції», окремо один від одного не містять ознак істотного порушення. Однак у своїй сукупності ці порушення свідчать про несумлінне виконання обов’язків, передбачених антикорупційним законодавством України.
Таким чином, враховуючи наявність декількох менш суттєвих порушень за показником сумлінність, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата за критерієм професійної етики та доброчесності на 15 балів за вказаним показником.
Комісією під час кваліфікаційного оцінювання також перевірено інші обставини та інформацію, викладену у рішенні ГРД, та враховано пояснення Калинюка О.П. Комісія вважає такі пояснення кандидата прийнятними та достатніми. Фактів, які б свідчили про не відповідність кандидата критеріям професійної етики та доброчесності й впливали б на їх оцінку, Комісією не встановлено.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 255 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає одному показнику, такий суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критерію. Суддя (кандидат на посаду судді) вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен критерій за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Калинюк О.П. набрав 684,80 бала, що є підставою для визнання його таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Калинюка Олександра Петровича вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Калинюк Олександр Петрович набрав 684, 80 бала.
Визнати Калинюка Олександра Петровича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
