Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Віталія ГАЦЕЛЮКА,
членів Комісії: Олега КОЛІУША (доповідач), Руслана МЕЛЬНИКА,
за участі:
кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Наталії ЗУБАР,
розглянувши питання про встановлення результатів спеціальної перевірки, дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Зубар Наталії Борисівни в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру кандидата.
Зубар Наталія Борисівна, дата народження – _________, громадянка України.
У 2004 році Зубар Н.Б. закінчила Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, отримала повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобула кваліфікацію юриста (диплом спеціаліста серії СК № 25687620 від 26.04.2004).
Вчене звання та науковий ступінь у кандидата відсутні.
Указом Президента України від 23.05.2013 № 302/2013 Зубар Н.Б. призначено на посаду судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 17.10.2019 № 760/2019 Зубар Н.Б. призначено на посаду судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області безстроково.
Інформація про участь кандидата в конкурсі.
Рішенням Комісії від 14.09.2023 № 94/зп-23 (зі змінами) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі – Конкурс).
До Комісії у встановлений строк із заявою про участь у Конкурсі звернулась Зубар Н.Б. як особа, яка відповідає вимогам, визначеним пунктом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), тобто має стаж роботи на посаді судді не менше 5 років.
Рішенням Комісії від 04.03.2024 № 48/ас-24 Зубар Н.Б. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в Конкурсі.
Рішенням Комісії від 21.10.2024 № 323/зп-24 затверджено кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду в межах Конкурсу. Зубар Н.Б. допущено до другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей.
Рішенням Комісії від 20.01.2025 № 16/зп-25 затверджено кодовані та декодовані результати тестування когнітивних здібностей. Зубар Н.Б. допущено до третього етапу кваліфікаційного іспиту – виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням Комісії від 17.04.2025 № 89/зп-25 затверджено декодовані результати виконання практичного завдання та загальні результати першого етапу «Складення кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах Конкурсу. Зубар Н.Б. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Відповідно до рішення Комісії від 30.07.2025 № 143/зп-25 здійснено повторний автоматизований розподіл справ (документів) кандидатів на посади суддів Одеського апеляційного суду в межах Конкурсу. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу між членами Комісії від 01.08.2025 доповідачем у справі визначено члена Комісії Коліуша О.Л.
Пунктом 3 частини четвертої статті 79-3 Закону передбачено, що в межах конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або судді Верховного Суду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить спеціальну перевірку стосовно кандидатів на посаду судді, допущених до етапу дослідження досьє та проведення співбесіди кваліфікаційного оцінювання, відповідно до статті 75 Закону. Результати спеціальної перевірки враховуються при ухваленні рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання.
Комісія встановлює результати спеціальної перевірки на засіданнях колегій (частина п’ята статті 75 Закону).
За результатами спеціальної перевірки Зубар Н.Б. уповноваженими працівниками секретаріату Комісії складено довідку від 25.09.2025 № 21.2-483/25. Запити про надання відомостей стосовно кандидата надіслано до Державної судової адміністрації України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства юстиції України, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту кримінального аналізу Національної поліції України.
З наданих на запит Комісії відповідей не отримано інформації, що перешкоджає Зубар Н.Б. зайняттю посади, яка передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посади з підвищеним корупційним ризиком.
Комісією у складі колегії 20.11.2025 проведено співбесіду із кандидатом Зубар Н.Б., досліджено матеріали досьє, зокрема рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), усні та письмові пояснення кандидата, загальновідому та загальнодоступну інформацію щодо кандидата, а також інші обставини, документи та матеріали.
Джерела права та їх застосування.
Відповідно до частини третьої статті 127 Конституції України на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою. Законом можуть бути передбачені додаткові вимоги для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 69 Закону визначено, що на посаду судді може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти та не старший шістдесяти п’яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним та володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови.
Статтею 28 Закону передбачено, що суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог:
1) має стаж роботи на посаді судді не менше п’яти років;
2) має науковий ступінь у сфері права та стаж наукової роботи у сфері права щонайменше сім років;
3) має досвід професійної діяльності адвоката, у тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення, щонайменше сім років;
4) має сукупний стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) відповідно до вимог, визначених пунктами 1–3 цієї частини, щонайменше сім років.
Пунктом 2 частини першої статті 79-2 Закону встановлено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, передбачених статтею 79-3 Закону.
Згідно з частиною другою статті 79-3 Закону в конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 Закону.
Частинами першою та другою статті 83 Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією з метою визначення здатності кандидата на посаду судді здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Відповідно до частини п’ятої статті 83 Закону порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Пунктами 1.1 та 1.4 розділу 1 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2025 № 20/зп-25 (зі змінами) (далі – Положення), передбачено, що кваліфікаційне оцінювання – це встановлена законом та Положенням процедура визначення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за критеріями компетентності (професійна, особиста, соціальна), доброчесності та професійної етики. Основними принципами кваліфікаційного оцінювання є автономність, запобігання конфлікту інтересів, об’єктивність, неупередженість, прозорість, публічність, рівність умов для суддів (кандидатів на посаду судді).
Відповідно до частини першої статті 85 Закону та пункту 1.6 розділу 1 Положення кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складання кваліфікаційного іспиту, дослідження досьє та проведення співбесіди.
Пунктами 5.6, 5.8 розділу 5 Положення визначено вагу критеріїв та показників під час кваліфікаційного оцінювання, а саме: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час кваліфікаційного іспиту) – 400 балів (з яких: рівень когнітивних здібностей – 60 балів; рівень знань з історії української державності – 40 балів; рівень загальних знань у сфері права – 50 балів; рівень знань зі спеціалізації суду відповідного рівня – 100 балів; рівень здатності практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 150 балів. Особиста компетентність – 50 балів (рішучість та відповідальність – 25 балів, безперервний розвиток – 25 балів) та соціальна компетентність – 50 балів (ефективна комунікація – 12,5 бала, ефективна взаємодія – 12,5 бала, стійкість мотивації – 12,5 бала, емоційна стійкість – 12,5 бала). Критерії доброчесності та професійної етики – 300 балів.
Оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» здійснюється Комісією у складі палати або колегії шляхом обчислення середнього арифметичного бала. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі колегії обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок всіх членів колегії. У разі проведення оцінювання критеріїв (показників) особистої та соціальної компетентності на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди» Комісією у складі палати обчислення середнього арифметичного бала здійснюється на підставі оцінок членів палати, які брали участь у співбесіді під час кваліфікаційного оцінювання, без урахування однієї найвищої та однієї найнижчої оцінки (пункт 5.7 розділу 5 Положення).
Результати оцінювання відповідності кандидата за критерієм професійної компетентності.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: когнітивні здібності; знання історії української державності; загальні знання у сфері права; знання зі спеціалізації суду відповідного рівня; здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації.
Пунктом 2.2 розділу 2 Положення визначено, що кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. Показники відповідності кандидата на посаду судді критерію професійної компетентності оцінюються на підставі результатів складення кваліфікаційного іспиту.
Рішенням Комісії від 11.09.2024 № 270/зп-24 призначено кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах та визначено таку черговість етапів його проведення: перший етап – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду; другий етап – тестування когнітивних здібностей; третій етап – виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація), Зубар Н.Б. набрала 126 балів.
За результатами другого етапу кваліфікаційного іспиту – тестування когнітивних здібностей, Зубар Н.Б. набрала 41,4 бала.
За результатами виконання практичного завдання з кримінальної спеціалізації суду Зубар Н.Б. набрала 125 балів.
Водночас пунктами 8.1, 8.2 розділу 8 «Перехідні положення» Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого рішенням Комісії від 19.06.2024 № 185/зп-24 (зі змінами), визначено, що положення щодо анонімного тестування з історії української державності, передбачені цим положенням, вводяться в дію з 30.12.2024, якщо інший строк не встановлено законом, та поширюються на іспити, призначені після цієї дати. У разі якщо на момент складання іспиту анонімне тестування з історії української державності не проводиться, кожному учаснику, який успішно склав інші тестування та виконав відповідні практичні завдання, додається 40 балів до загального результату іспиту.
Ураховуючи, що кандидат Зубар Н.Б. не складала іспиту на знання історії української державності, нею успішно складено інші тестування та виконано відповідні практичні завдання, Комісія до загального результату іспиту додає 40 балів.
Відповідно до пункту 6.3.3 Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів учасник визнається таким, що успішно склав етап іспиту (крім тестування щодо когнітивних здібностей), у разі набрання 75 або більше відсотків від максимально можливого бала. Учасник визнається таким, що успішно склав тестування когнітивних здібностей, у разі набрання встановленого Комісією середнього допустимого та більшого бала тестування.
Отже, загальний результат складеного Зубар Н.Б. кваліфікаційного іспиту становить 332,4 бала, що свідчить про підтвердження нею здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм професійної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 2.4 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критерію особистої компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рішучість та відповідальність; безперервний розвиток.
Пунктом 2.5 розділу 2 Положення визначено, що рішучість – це здатність судді (кандидата на посаду судді) вчасно приймати та не відкладати рішення у значущій для людини ситуації, навіть складні та непопулярні. Кандидат на посаду судді відповідає показнику рішучості, якщо вчасно приймає рішення, у тому числі складні та непопулярні; не відкладає рішення навіть попри наявні складнощі; демонструє розуміння невідкладності рішень, докладаючи максимальних, у тому числі додаткових/понаднормових, зусиль для їх вчасного прийняття замість того, щоб обґрунтовувати відтермінування зовнішніми чинниками.
Відповідно до пункту 2.6 розділу 2 Положення відповідальність – це здатність судді (кандидата на посаду судді) брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику відповідальності, якщо вміє оцінювати наслідки та приймати усвідомлені рішення; приймає повну особисту відповідальність за свої рішення та їх наслідки; у разі виникнення перешкод та ускладнень не шукає можливості перекласти відповідальність на інших або зняти з себе відповідальність, посилаючись на зовнішні обставини.
Безперервний розвиток – це свідомі та послідовні зусилля судді (кандидата на посаду судді) щодо професійного саморозвитку. Суддя (кандидат на посаду судді) відповідає показнику безперервного розвитку, якщо він об’єктивно оцінює свої сильні сторони та зони розвитку; запитує та відкрито сприймає зворотний зв’язок; виносить уроки з досвіду, зокрема з власних помилок, та коригує свої підходи та поведінку; має (принаймні усно) сформований план розвитку, визначає пріоритети щодо власного розвитку; регулярно займається саморозвитком, зокрема відвідує заходи з підвищення кваліфікації (тренінги, навчання, професійні конференції тощо); займає та підтримує активну позицію у фаховому середовищі, зокрема виконує наукові роботи та/або бере участь у проєктах юридичного спрямування, пише статті, колонки або блоги на правову тематику тощо (пункт 2.7 розділу 2 Положення).
Комісією 06.08.2025 надіслано запит Зубар Н.Б. щодо надання пояснень та доказів (за наявності), які, на думку кандидата, підтверджують її відповідність критеріям особистої та соціальної компетентності.
На адресу Комісії 07.08.2025 надійшли пояснення кандидата.
Під час співбесіди кандидат пояснила, що суддя має оцінювати докази та приймати рішення на підставі досліджених доказів. Якщо комусь не подобається її рішення, їй на це зовсім байдуже. Також їй байдуже до негативних інформаційних «вкидів» щодо діяльності суддів, які громадськість поширює в мережі «Інтернет».
Дійсно, відповідно до статті 6 Кодексу суддівської етики, затвердженого XХ черговим з’їздом суддів України 18.09.2024, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Крім того, підпунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23, визначено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.
У Висновку № 7 (2005) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи про правосуддя та суспільство визначено, що власний досвід щодо судової системи своїх країн у більшості громадян пов’язаний з участю, яку вони могли брати в якості сторін судових процесів, свідків або присяжних. Важливою є роль ЗМІ в поширенні інформації про роль та діяльність судів. Але, крім спілкування судів і ЗМІ, обговорення в рамках КРЄС виявило важливість створення прямих зв’язків між судами та широкою громадськістю. Інтегрування правосуддя в суспільство вимагає, щоб судова система була відкритою та навчилася розповідати про себе.
Першим кроком для того, щоб зробити суди доступнішими, є вжиття заходів загального характеру, спрямованих на інформування громадськості про діяльність судів.
Обов’язки дотримання неупередженості та розсудливості, які покладаються на суддів, сьогодні не можуть розглядатися як перешкода судам мати активну позицію щодо інформування громадськості, оскільки така роль судів є справжньою гарантією незалежності судової влади.
На думку Комісії, пояснення кандидата свідчать про повну байдужість до суспільної реакції на судові рішення та до їхнього сприйняття громадськістю. Хоча суддя дійсно повинен ухвалювати рішення відповідно до закону та внутрішнього переконання, повна і принципова «байдужість» до суспільної думки, яку демонструє кандидат, може свідчити про недостатнє усвідомлення значення довіри суспільства до правосуддя, як ключового критерію доброчесності та відповідності стандартам суддівської етики.
Крім того, кандидат постійно ототожнює суспільну думку з «негативом» або «вкидами», що може свідчити про сформоване упереджене ставлення до громадськості. На переконання Комісії, такий підхід несумісний із вимогами відкритості судді та його функцією підтримувати і зміцнювати публічний авторитет судової влади.
Стосовно відповідності показнику безперервного розвитку Зубар Н.Б. зазначила, що з 2013 року її розвиток є безперервним, про що свідчить участь у значній кількості навчальних заходів, організованих як Національною школою суддів України, так і громадськими організаціями.
Водночас матеріали суддівського досьє не містять інформації про проходження Зубар Н.Б. підготовки суддів для підтримання кваліфікації та періодичне навчання судді з метою підвищення рівня кваліфікації в період 2021–2023 років (тривалістю не менше 40 академічних годин), що передбачено законодавством. Кандидат під час співбесіди пояснила, що у вказаний період вона, дійсно, не пройшла обов’язкового навчання для підтримання кваліфікації, оскільки після відновлення її повноважень судді в жовтні 2019 року в суді приймалися рішення про те, хто має в першу чергу проходити таке навчання, та були судді, які ще більший період часу не проходили такого навчання, та тому перевагу в цьому було надано їм.
Комісія зазначає, що надані кандидатом пояснення щодо внутрішніх рішень суду про пріоритетність направлення інших суддів на навчання не звільняє її від обов’язку дотримуватися стандартів професійного розвитку, які визначено законом.
Факт непроходження суддею відповідного навчання в Національній школі суддів України для підтримання кваліфікації сам по собі не є безумовною підставою для визнання її такою, що не відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання (показнику безперервного розвитку). Водночас зміст пояснень кандидата щодо обставин невиконання нею обов’язку, передбаченого статтею 89 Закону свідчить про відсутність належного рівня усвідомлення відповідальності за підтримання професійного рівня.
Дослідивши письмові пояснення кандидата та обговоривши під час співбесіди показники особистої компетентності, члени Комісії індивідуально оцінили критерій особистої компетентності такими балами: за показниками рішучість та відповідальність (18, 18, 17,5), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 17,83; безперервний розвиток (18, 17, 18), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 17,67; загальний бал за критерій – 35,5.
З урахуванням викладеного Комісія зазначає, що кандидатом не продемонстровано належного рівня рішучості, відповідальності та безперервного розвитку.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить 35,5 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критерієм особистої компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критерієм соціальної компетентності.
Згідно з пунктом 2.8 розділу 2 Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: ефективна комунікація; ефективна взаємодія; стійкість мотивації; емоційна стійкість.
Ефективна комунікація – це здатність кандидата на посаду судді ефективно використовувати комунікацію як інструмент для формування повного розуміння ситуації, встановлення взаєморозуміння та консенсусу у взаємодії з іншими.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної комунікації, якщо вміє чути та розуміти точку зору інших; чітко та структуровано доносить свою позицію; обґрунтовує свої рішення раціональними, цілісними та послідовними аргументами; здатний відстоювати свою позицію та впливати на думку інших; впевнено та переконливо виступає перед аудиторією (пункт 2.9 розділу 2 Положення).
Ефективна взаємодія – це здатність кандидата на посаду судді будувати конструктивні стосунки з колегами та іншими представниками професійного середовища на основі професійних цілей та цінностей, а не особистих інтересів.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику ефективної взаємодії, якщо проявляє повагу та докладає свідомих зусиль для розуміння інших точок зору; не провокує сам та не допускає виникнення міжособистісних конфліктів; здатний вживати ефективних заходів для вирішення робочих суперечок (пункт 2.10 розділу 2 Положення).
Стійкість мотивації – це усвідомлена мотивація кандидата на посаду судді до тривалого виконання професійних обов’язків судді в межах закону.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику стійкості мотивації, якщо має та демонструє усвідомлену (не ситуативну) мотивацію до роботи на посаді судді; розуміє всі виклики та складнощі такої роботи; може переконливо пояснити, що мотивує його до роботи на посаді судді (ці фактори співпадають із реальними умовами роботи в межах правого поля); має сталу та усвідомлену мотивацію до служіння суспільству та розбудови правової держави (пункт 2.11 розділу 2 Положення).
Емоційна стійкість – це здатність кандидата на посаду судді ефективно управляти своїми емоційними станами.
Кандидат на посаду судді відповідає показнику емоційної стійкості, якщо він на прикладах доводить свою здатність проявляти емоційну стійкість у стресових ситуаціях та під психологічним тиском; переконливо на прикладах розповідає, як відновлюється від стресу та напруги у професійній діяльності, та демонструє під час співбесіди здатність утримувати фокус та зберігати емоційну рівновагу, відповідаючи на запитання членів Комісії, у тому числі складні та провокаційні (зокрема, щодо статків, доходів, доброчесності тощо) (пункт 2.12 розділу 2 Положення).
Ураховуючи письмові пояснення кандидата та відповіді, надані під час співбесіди, Комісія встановила, що кандидат не продемонструвала належного рівня соціальної компетентності.
Під час співбесіди кандидат на запитання щодо ролі комунікації в роботі судді та її практичного застосування під час розгляду справ переважно наводила приклади недоліків та проблем, що виникають у процесі роботи суду. Зокрема, кандидат описала організаційні та матеріально-технічні складнощі, такі як обмежена кількість залів судових засідань, відсутність окремого кабінету, проблеми з графіком роботи, нестачу ресурсів для забезпечення участі учасників процесу, складність в комунікації з прокурорами, конвоєм та свідками. Лише після додаткового уточнення запитання кандидат згадала про позитивні аспекти, зокрема, що колегіальний розгляд із трьома суддями дає можливість обговорювати докази, ураховувати різні позиції, виправляти помилки та отримувати підтримку колег. На думку Комісії, відповіді кандидата були надмірно загальними, без наведення конкретних ситуацій та не містять чітких прикладів налагодження комунікативних процесів.
Указане може свідчити про недостатню здатність кандидата до об’єктивного аналізу власної професійної діяльності, виявлення позитивних аспектів та використання їх для покращення роботи суду, що є важливим показником соціальної компетентності судді.
Відповідаючи на питання стосовно комунікації як засобу зміцнення довіри до судової влади, кандидат зазначила, що це «справа законодавця» та не є її особистою відповідальністю. Комісія наголошує, що така позиція може свідчити про недостатнє розуміння власної професійної ролі судді та персональної відповідальності за формування довіри до правосуддя. Відмова брати на себе відповідальність за комунікацію та взаємодію з громадськістю може призвести до послаблення авторитету судової влади та зниження суспільної довіри.
Надаючи пояснення стосовно відповідності показнику емоційна стійкість кандидат відверто визнає наявність проблеми надмірної емоційності в роботі судді. Вона зазначила, що здатна емоційно реагувати під час судового процесу, що проявляється, зокрема, у можливості заплакати під час судового засідання або демонструвати співчуття. Також вказала, що зменшення емоційних проявів відбувається не внаслідок її роботи над самоконтролем або використанням відповідних технік, а через поступове емоційне виснаження, яке з часом знижує її реакцію до чужих проблем. Крім того Зубар Н.Б. зазначила про випадки, коли її емоційна реакція призводила до написання скарг учасниками процесу, зокрема відвід, поданий потерпілими. На думку Комісії, наведені обставини можуть створювати ризик того, що поведінку судді буде сприйнято як упереджену через прояви емоційності.
З огляду на наведені обставини Комісія вважає, що недостатній рівень емоційної стійкості кандидата є значним фактором, що впливає на її соціальну компетентність, зокрема в частині здатності об’єктивно та нейтрально реагувати на учасників процесу, запобігати конфліктам та забезпечувати довіру до суду.
Критерій соціальної компетентності індивідуально оцінено членами Комісії такими балами: за показниками ефективна комунікація (7, 7, 7), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 7; ефективна взаємодія (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; стійкість мотивації (10, 10, 10), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 10; емоційна стійкість (8, 9, 9), середній бал, розрахований згідно з пунктом 5.7 Положення, становить 8,67; загальний бал за критерій – 35,67.
Отже, за результатами дослідження досьє, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також з урахуванням індивідуальних оцінок членів Комісії за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цим критерієм, становить
35,67 бала із 50 можливих, що є нижчим за 75% (37,5 бала) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат не відповідає критерію соціальної компетентності.
Оцінювання відповідності кандидата за критеріями доброчесності та професійної етики.
Згідно з пунктом 2.13 розділу 2 Положення відповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками: незалежність; чесність; неупередженість; сумлінність; непідкупність; дотримання етичних норм і бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті; законність джерел походження майна, відповідність рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу життя кандидата на посаду судді його статусу.
Під час оцінювання відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання враховуються обставини, що вказують на істотність порушення правил та/або норм, зокрема: тяжкість діяння та його наслідки, суб’єктивна сторона поведінки, історичний контекст події, систематичність, давність порушення тощо (пункт 5.11 Положення).
Для оцінки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики Комісією враховуються Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики судді (кандидата на посаду судді), затверджені рішенням Вищої ради правосуддя від 17.12.2024 № 3659/0/15-24 (далі – Показники).
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Показників під час оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) Показникам використовуються інформаційні та довідкові системи, реєстри, бази даних та інші джерела інформації, зокрема суддівське досьє (досьє кандидата), та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подані згідно із Законом України «Про запобігання корупції».
Пунктом 5.10 Положення встановлено, що кандидат на посаду судді не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики в разі встановлення невідповідності хоча б одному показнику, визначеному пунктом 2.13 Положення.
Кількість балів за результатами оцінювання відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики може бути знижена на 15 балів за кожне виявлене порушення (одне суттєве або декілька менш суттєвих) правил та/або норм. Суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, якщо остаточна кількість набраних ним балів є меншою 225 (пункт 5.12 Положення).
При оцінюванні відповідності кандидата критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
Комісією під час співбесіди для встановлення відповідності кандидата на посаду судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджено таку інформацію.
У 2013–2024 роках суддею Зубар Н.Б. розглянуто 4 030 справ та 2 456 матеріалів.
Із ухвалених суддею Зубар Н.Б. за вказаний період судових рішень скасовано – 74 рішення (1,14 %), змінено – 8 рішень (0,12 %).
Суддею Зубар Н.Б. із порушенням встановлених процесуальним законодавством строків у період з 2013 року до 2024 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень 8 судових рішень.
Загальні показники середньомісячного навантаження судді в період з 2013 до 2024 року є нижчими за середньомісячний показник навантаження інших суддів Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області (22,74 %).
Дані щодо судових рішень, постановлених за участі судді, що стали підставою для винесення рішень міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, якими встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань, відсутні.
Зубар Н.Б. дотримано строки подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), декларацій доброчесності та родинних зв’язків судді.
У матеріалах досьє кандидата на посаду судді відсутні відомості щодо притягнення Зубар Н.Б. до дисциплінарної відповідальності.
На адресу Комісії 13.11.2025 надійшло рішення ГРД про надання Комісії інформації стосовно кандидата на посаду судді, затверджене 12.11.2025.
У вказаному рішенні зазначено, що відповідно до декларації кандидата за 2016 рік вона 08.09.2016 набула у власність квартиру вартістю 104 055 гривень. Згідно з частиною другою статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на той час) у разі суттєвої зміни в майновому стані суб’єкта декларування, а саме придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня відповідного року (68 900 гривень), зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Кандидат подала таке повідомлення лише 07.03.2017, тобто через пів року.
Веселинівський районний суд Миколаївської області постановою від 05.09.2017 визнав кандидата винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), але закрив провадження у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Апеляційний суд Миколаївської області (суддя Міняйло М.П.) постановою від 22.06.2018 скасував рішення першої інстанції і закрив провадження, виходячи з того, що Департамент захисту економіки Національної поліції України, працівники якого склали протокол, не наділений повноваженнями щодо проведення перевірок змін у майновому стані суб’єктів декларування. ГРД зазначила, що кандидат була бенефіціаром поведінки судді вищої інстанції Міняйла М.П., яка свідчить про існування кругової поруки серед суддів, оскільки згодом (у січні 2019 року) той самий суддя апеляційного суду визнав винною іншу особу за аналогічних обставин.
Під час співбесіди Зубар Н.Б. повідомила, що квартиру житловою площею 11 кв.м вона придбала 08.10.2016. Про необхідність подачі повідомлення про суттєві зміни в майновому стані вона не знала, тому його не подала. Про наявність у неї квартири вона зазначила в декларації за 2016 рік, яку подала в жовтні. Повідомлення про суттєві зміни подала в той день, коли стосовно неї було складено протокол про адміністративне правопорушення за неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані. Стосовно посилання ГРД про те, що вона є бенефіціаром поведінки Міняйла М.П. вказала, що знає його тільки як голову суду, разом їздили на навчання. З ним ніколи не спілкувалась, ніколи не просила прийняти якесь рішення.
Досліджуючи вказані обставини, Комісією встановлено таке.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 08.10.2016 Зубар Н.Б. набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 у місті Вознесенськ Миколаївської області вартістю 104 055 гривень.
Постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05.09.2017 Зубар Н.Б. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП, та відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 22.06.2018 постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 05.09.2017 скасовано та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-6 КУпАП, стосовно Зубар Н.Б.
У цій постанові зазначено, що Департамент захисту економіки Національної поліції України, працівники якого склали протокол, не наділений повноваженнями щодо проведення перевірок змін у майновому стані суб’єктів декларування, у зв’язку з чим провадження у справі було закрито.
Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент правопорушення) у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 01 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це НАЗК. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб сайті НАЗК.
Порядок інформування НАЗК про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни в майновому стані визначаються НАЗК (частина третя статті 52 Закону України «Про запобігання корупції»).
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 становив 1 378 гривень.
Ураховуючи те, що 50 мінімальних заробітних плат станом на 01.01.2016 становило 68 900 гривень, а вартість придбаної квартири – 104 055 гривень, Зубар Н.Б. зобов’язана була письмово повідомити НАЗК про суттєві зміни.
Комісія враховує постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 22.06.2018, якою було закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-6 КУпАП, стосовно Зубар Н.Б. Водночас зазначає, що несвоєчасне подання Зубар Н.Б. повідомлення про суттєві зміни у 2016 році свідчить про неналежне виконання обов’язку декларування, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції», що вказує на недбале ставлення кандидата до виконання антикорупційного законодавства України.
Комісія переконана, що наведені факти не можуть вважатися достатніми для того, аби вважати кандидата такою, що не відповідає критерію доброчесності, з огляду на характер вчиненого порушення та відсутність умислу в неподанні відомостей, однак враховує це при визначенні балів.
Таким чином, Комісія одноголосно вирішила зменшити бали кандидата на 15 балів за показником «сумлінність».
За результатами дослідження письмових пояснень кандидата та пояснень, наданих під час співбесіди, стосовно інших обставин, зазначених у рішенні ГРД, Комісією не встановлено фактів, що свідчили б про невідповідність кандидата Зубар Н.Б. критеріям професійної етики та доброчесності.
Отже, за результатами дослідження досьє кандидата, письмових пояснень та співбесіди з кандидатом, а також за результатами голосувань під час закритого обговорення за відповідними показниками сумарний бал, отриманий за цими критеріями, становить 285 балів із 300 можливих, що є вищим за 75% (225 балів) від максимально можливого бала, а тому Комісія дійшла висновку, що кандидат відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.
Висновки за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидата.
Відповідно до пункту 5.5 розділу 5 Положення кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає показнику відповідності критерію кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання ним більше нуля балів за такий показник. У випадку, якщо кандидат на посаду судді не відповідає одному показнику, такий кандидат на посаду судді не відповідає критерію. Кандидат на посаду судді вважається таким, що відповідає критеріям кваліфікаційного оцінювання, у разі набрання не менше 75 відсотків від суми максимально можливих балів за кожен із цих критеріїв за результатами їх оцінювання на етапі «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
За результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Зубар Н.Б. набрала 688,57 бала.
З огляду на встановлені обставини Комісія у складі колегії вирішила визнати Зубар Н.Б. такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Встановити, що під час проведення спеціальної перевірки не отримано інформації, яка може свідчити про невідповідність Зубар Наталії Борисівни вимогам до кандидата на посаду судді.
Визначити, що за результатами проходження процедури кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Зубар Наталія Борисівна набрала 688,57 бала.
Визнати Зубар Наталію Борисівну такою, що не підтвердила здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Віталій ГАЦЕЛЮК
Члени Комісії: Олег КОЛІУШ
Руслан МЕЛЬНИК
