Вища кваліфікаційна комісія суддів України у пленарному складі:
головуючого – Андрія ПАСІЧНИКА,
членів Комісії: Михайла БОГОНОСА (доповідач), Віталія ГАЦЕЛЮКА, Ярослава ДУХА, Романа КИДИСЮКА, Надії КОБЕЦЬКОЇ, Олега КОЛІУША, Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО, Руслана МЕЛЬНИКА, Романа САБОДАША, Руслана СИДОРОВИЧА, Сергія ЧУМАКА, Галини ШЕВЧУК,
за участі кандидата на посаду судді апеляційного загального суду Олександра ГУСАЧА,
уповноваженого представника Громадської ради доброчесності Ярослава НАГАЛКИ,
розглянувши питання про підтвердження здатності кандидата на посаду судді Гусача Олександра Миколайовича здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп- 23 (зі змінами),
встановила:
Стислий виклад підстав проведення конкурсу на посади суддів апеляційних загальних судів та процедури кваліфікаційного оцінювання кандидата
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами та доповненнями) оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема в апеляційних загальних судах.
У грудні 2023 року Гусач Олександр Миколайович звернувся до Комісії із заявою про допуск до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади судді в апеляційному загальному суді, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року, як особа, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), та про проведення стосовно нього кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 48/ас-24 Гусача О.М. допущено до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
Гусач О.М. отримав такі результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу: 1) когнітивні здібності – 52,60 бала; 2) знання у сфері права та зі спеціалізації суду – 145 балів; 3) здатність практичного застосування знань у сфері права у суді відповідного рівня та спеціалізації – 131 бал; 4) знання історії української державності – 40 балів. Загальний результат кандидата за критерієм професійної компетентності – 368,60 бала.
Згідно з рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25 до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), допущено 706 кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, які успішно склали кваліфікаційний іспит, зокрема Гусача О.М.
Рішенням Комісії від 28 квітня 2025 року № 92/зп-25 встановлено, що другий етап «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кваліфікаційного оцінювання, зокрема, кандидатів на посади суддів Чернігівського апеляційного суду в межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі постійної колегії № 1.
До Комісії 07 листопада 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) про невідповідність кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений рішенням ГРД 06 листопада 2025 року.
У висновку зазначено про наявність додатка – таблиця «Гусач О.М._Справи_ст. 130 КУпАП» (перелік закритих справ та відправлених на дооформлення). Однак зазначений додаток до Комісії не надходив, про що повідомлено ГРД.
Членом Комісії – доповідачем (лист від 22 жовтня 2025 року № 32дпс-234/24) надіслано висновок ГРД кандидату та запропоновано надати пояснення, документи чи іншу інформацію, яка доповнює, спростовує або уточнює обставини, викладені у висновку.
До Комісії 12 листопада 2025 року надійшли: вказаний вище додаток до висновку ГРД; пояснення Гусача О.М. щодо обставин, викладених у висновку ГРД, та копії відповідних документів.
Комісією у складі колегії 13 листопада 2025 року проведено співбесіду з кандидатом, під час якої встановлено результати спеціальної перевірки, обговорено результати дослідження досьє, відповідність кандидата показникам критеріїв особистої і соціальної компетентності, а також критеріїв доброчесності та професійної етики.
Рішенням Комісії у складі колегії від 13 листопада 2025 року № 555/ас-25 визначено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання кандидат на посаду судді апеляційного загального суду Гусач О.М. набрав 742,27 бала. Питання про підтвердження здатності Гусача О.М. здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді вирішено внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі.
Основні відомості про кандидата
Гусач Олександр Миколайович, дата народження – _____________ року, громадянин України, володіє державною мовою на рівні вільного володіння другого ступеня. Відомості про наявність заборон для зайняття посади судді, визначених частиною другою статті 69 Закону, відсутні.
У 1999 році Гусач О.М. закінчив Кременчуцький державний політехнічний інститут за спеціальністю «Менеджер організацій» та здобув кваліфікацію менеджера-економіста.
У 2004 році кандидат закінчив Національний університет внутрішніх справ, отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» та здобув кваліфікацію юриста.
Указом Президента України від 13 травня 2009 року № 318/2009 Гусача О.М. призначено на посаду судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 12 червня 2017 року № 157/2017 Гусача О.М. призначено на посаду судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області Гусача О.М.
Однак через припинення 07 листопада 2019 року повноважень членів Комісії кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Гусача О.М. завершено не було.
Розгляд питання про підтвердження здатності кандидата здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді за критеріями доброчесності та професійної етики у пленарному складі
Відповідно до частини першої статті 88 Закону Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити вмотивоване рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане двома третинами голосів призначених членів Комісії, але не менше ніж дев’ятьма голосами.
Згідно з пунктом 126 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (зі змінами), у засіданні Комісії у пленарному складі з підстави, визначеної абзацом другим частини першої статті 88 Закону, розгляду підлягають рішення Комісії, ухвалені у складі колегії, про оцінювання судді (кандидата на посаду судді) на відповідність критеріям, визначеним законом; висновок ГРД, пояснення судді (кандидата на посаду судді), інші обставини, документи та матеріали.
Комісією у пленарному складі досліджено матеріали досьє кандидата, висновок ГРД, письмові пояснення Гусача О.М., проведено співбесіду з кандидатом та встановлено таке.
У висновку ГРД просила врахувати, що про невідповідність Гусача О.М. критерію доброчесності та професійної етики свідчать такі обставини.
1. Кандидат без поважних причин допускав судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ та негативних наслідків: закриття проваджень у зв’язку із закінченням строків притягнення, ускладнення або неможливість захисту прав, уникнення правопорушниками відповідальності тощо.
1.1. Стосовно справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП): керування транспортним засобом у стані алкогольного спяніння.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) кандидат постановив 1 329 судових рішень за статтею 130 КУпАП, з яких: 204 – про закриття провадження у зв’язку із закінчення строків накладення адміністративного стягнення (15,35% від загальної кількості справ); 198 – про повернення матеріалів на дооформлення (14,90 %), 1 – про закриття провадження у зв’язку із вчиненням адміністративного правопорушення в стані крайньої необхідності.
Істотна частина постанов не містить обґрунтування причин пропуску строків. ГРД виділила 20 справ, у яких строк накладення адміністративного стягнення судом було пропущено.
ГРД внаслідок аналітичної роботи встановлено, що матеріали часто повертались на дооформлення наприкінці строку, що фактично унеможливлювало накладення адміністративного стягнення. Так, у справі № 627/6019/18 матеріали повернено через два місяці після їх надходження, попри те, що строк накладення стягнення становив три місяці. Після повторного надходження матеріалів провадження закрито через сплив строків накладення стягнення. У постанові не вказано факту попереднього повернення матеріалів, що може створювати хибне враження про виключну вину працівників поліції.
Крім цього, ГРД звертає увагу, що перевіркою даних ЄДРСР встановлені повторювані випадки, коли інші судді Автозаводського районного суду міста Кременчука повертали матеріали на дооформлення за декілька днів до спливу строків, після чого вони повторно розподілялися на Гусача О.М, який закривав провадження через сплив строків (справи №№ 524/3865/18, 524/3870/18, 524/2755/18, 524/399/21, 524/2284/21, 524/4445/18, 524/4150/18). Такі обставини, на думку ГРД, можуть свідчити про узгодженість дій таких суддів.
1.2. Стосовно справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП: вчинення домашнього насильства.
Кандидат без поважних причин порушував строки розгляду справ про домашнє насильство, що призводило до їх закриття через сплив строків накладення стягнення (справи №№ 524/5832/17, 524/148/22, 524/13010/24, 524/3123/23, 524/8743/20). У низці випадків матеріали неодноразово поверталися на дооформлення.
У справі № 524/8743/20 спочатку постановлено здійснити привід порушника, однак через 11 днів матеріали повернено через невиконання приводу, що свідчить про неефективну реалізацію механізмів притягнення до відповідальності та суперечить принципам захисту потерпілих.
ГРД зазначає, що надмірна кількість випадків закриття провадження у справах у зв’язку зі спливом строків формує в суспільства враження безкарності та підриває довіру до правосуддя.
1.3. Стосовно справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-6 КУпАП: порушення вимог фінансового контролю.
У справах №№ 524/9047/18, 524/1928/18, 524/9042/18, 524/9044/18, 524/10049/18 встановлено повторювану практику тривалого розгляду, що призводило до закриття проваджень через сплив строків притягнення до відповідальності за порушення фінансового контролю.
Додатково ГРД надала інформацію, що сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень кандидата.
Так, ГРД вказує про необхідність з’ясування обставин щодо незазначення відповідної позначки у графі 6 декларації доброчесності судді за 2016 рік; недекларування видатків на ремонт автомобіля марки «Nissan Rogue» 2018 року випуску, придбаного 03 лютого 2020 року; розбіжностей між фактично сплаченими коштами за майнові права на квартиру, сумами, відображеними в деклараціях, а також невиконаним зобов’язанням у 234 550 грн, яке надалі суддею не було задекларовано; роботи сина кандидата в адвокатському об’єднанні «Кравець і партнери» керівник, якого є фігурантом «плівок Вовка»; а також щодо того, що як осіб, які можуть надати рекомендації, кандидат указав суддів із досить сумнівною репутацією.
Гусач О.М. надав письмові та усні пояснення під час співбесіди, у яких спростував твердження ГРД.
Так, щодо порушення строків розгляду справ за статтею 130 КУпАП зазначив, що у 2018–2021 роках у Полтавській області була усталена практика відкладення розгляду справ у разі повернення повісток із відмітками «за закінченням терміну зберігання», що свідчило про неналежне повідомлення особи та призводило до скасування рішень апеляційною інстанцією. По-перше, основною причиною пропуску строків було невручення повісток із незалежних від суду причин, зокрема через неправильну адресу, непроживання особи за місцем реєстрації або неточні дані, зазначені у протоколах. Суд, попри це, вживав усіх передбачених заходів для повідомлення осіб.
Крім того, на строки розгляду впливали неналежно оформлені або несвоєчасно подані до суду матеріали, а також умисне затягування розгляду справ учасниками процесу. У таких випадках суд повертав матеріали для належного оформлення, що відповідає роз’ясненням Пленуму Верховного Суду України (постанова від 23 грудня 2005 року № 14) та Пленуму Вищого спеціалізованого суду України (постанова від 17 жовтня 2014 року № 11).
По-друге, кандидат наголосив, що всі справи, на які посилається ГРД, розглянуті у 2018–2020 роках, коли діяли тримісячні строки притягнення до відповідальності. Після внесення змін до статті 38 КУпАП (збільшення строку до одного року) випадків закриття справ у зв’язку із закінченням строків у його практиці не було. Поліпшенню ситуації сприяли й зміни до Правил надання послуг поштового зв’язку щодо вручення листів з позначкою «Судова повістка».
По-третє, додатковими факторами, що впливали на строки розгляду, були надмірне навантаження на суддів Автозаводського районного суду міста Кременчука через «хронічну некомплектність» та проблеми з відправленням кореспонденції через відсутність поштових марок у 2017–2020 роках.
Також вказав, що в частині матеріалів строки притягнення спливали ще до їх надходження до суду, що об’єктивно унеможливлювало своєчасний розгляд.
Стосовно справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 КУпАП, зазначених у висновку ГРД, кандидат пояснив таке.
Справа № 524/6019/18 надійшла до суду 24 липня 2018 року та з дотриманням строку була призначена до розгляду. Через відсутність підтвердження належного виклику особи засідання неодноразово відкладалися. Поштове відправлення повернулося з відміткою, що особа за вказаною адресою не проживає, а дані про її реєстрацію відсутні, у зв’язку з чим матеріали було повернено для належного оформлення. Після доопрацювання матеріалів та уточнення адреси справа знову надійшла до суду, однак особа не з’явилась, і провадження було закрито за статтею 38 КУпАП.
Аналіз інших справ (№№ 524/6129/17, 524/1688/19, 524/721/19, 524/8044/19, 524/3319/, 524/3308/18, 524/710/18, 524/5349/20, 524/9777/17, 524/7630/18, 524/8171/18, 524/5403/17, 524/7628/18, 524/1775/19, 524/8172/18, 524/9292/17, 524/8172/18) підтверджує, що основними причинами відкладення та повернення матеріалів були неточні відомості про місце проживання осіб, які притягувались до відповідальності, відсутність їх належного повідомлення, помилки в оформленні протоколів, а також численні клопотання про відкладення.
У справах, що надійшли із суттєвим пропуском тримісячного строку притягнення (№№ 524/2284/21, 524/399/21, 524/3865/18, 524/3870/18, 524/4150/18, 524/2755/18, 524/4445/18), провадження закривалися через об’єктивну неможливість своєчасного їх розгляду.
Усі засідання призначалися у строки, визначені КУпАП, без невиправданих затримок, а також вживались всі необхідні дії для належного повідомлення та розгляду справ.
Крім того, кандидат зауважив, що його показник закриття справ за статтею 130 КУпАП є найнижчим серед суддів Автозаводського районного суду міста Кременчука.
Стосовно справ про притягнення до відповідальності за статтею 173-2 КУпАП кандидат зазначив, що більшість випадків повернення матеріалів або закриття проваджень була зумовлена неналежним оформленням протоколів та порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
У справах № 524/5826/17 та № 524/5832/17, як і у справах № 524/3123/23 та № 524/849/22, протоколи були складені з порушенням статті 256 КУпАП і не містили необхідних даних, що унеможливлювало їх всебічний розгляд. Після повернення на доопрацювання матеріали повторно надходили до суду вже з порушенням тримісячного строку, що й зумовило закриття проваджень за статтею 38 КУпАП.
Справа № 524/13010/24 також була кілька разів повернена через неналежне оформлення, а після усунення недоліків надійшла до суду із пропуском строків. У справі № 524/8743/20 провадження закрито через неможливість забезпечити обов’язкову участь особи та відсутність даних про її місцезнаходження.
Кандидат наголосив, що вимоги до розгляду справ за статтею 173-2 КУпАП неодноразово змінювалися: участь особи була обов’язковою, строк розгляду становив одну добу, пізніше — три доби, а з 19 грудня 2024 року строк притягнення збільшено до шести місяців. Це позитивно вплинуло на практику: у 2023 році закрито лише 7 справ із 90, у 2024 році — 17 із 164.
Гусач О.М. підкреслив, що неправильне або неповне оформлення протоколів є основною причиною неможливості притягнення осіб до відповідальності, оскільки протокол є ключовим доказом. Усі судові засідання призначалися своєчасно, без затягувань, а суд уживав усіх можливих заходів для належної організації судового процесу.
Стосовно справ за статтею 172-6 КУпАП кандидат зазначив, що у всіх справах цієї категорії судові засідання призначалися регулярно, у межах строків, визначених КУпАП. Відкладення розгляду зумовлювалися виключно клопотаннями захисників, неявкою осіб, стосовно яких складено протоколи, їх перебуванням у відрядженні, на лікуванні або у відпустці, що відповідало вимогам статті 268 та частини четвертої статті 277 КУпАП. У необхідних випадках постановлялися ухвали про привід.
Зокрема, у справах №№ 524/9047/18, 524/10049/18, 524/9044/18, 524/1928/18, 524/9042/18 провадження було закрито на підставі пункту 7 статті 247, статті 38 КУпАП у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Аналіз постанов свідчить, що у всіх випадках тримісячний строк сплив ще до надходження матеріалів до суду, оскільки правопорушення було виявлено до складання протоколів.
Кандидат зазначив, що судових зволікань, невмотивованих відкладень чи безпідставного задоволення клопотань не допускалося. Усі можливі заходи для належної організації розгляду були вжиті. З 20 жовтня 2019 року набули чинності зміни до КУпАП, якими строк притягнення до відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією, збільшено до шести місяців. Після цього провадження за статтею 172-6 КУпАП на підставі статті 38 КУпАП не закривалися.
Не вдаючись до оцінки судових рішень та мотивів їх ухвалення, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XX чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику. Суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов’язки, вживати заходів для професійного зростання та удосконалення практичних навичок.
Комісія враховує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, у якому вказано таке: довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
Водночас Комісія звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.
За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав чи порушити право особи на участь у процесі, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти на свій захист.
Розглядаючи справи, у яких національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив: якби співобвинувачений міг би бути поставлений у становище, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурзького суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, у контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).
Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість реалізації прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї.
Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішенні подібних справ та насамперед вжити всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав) та забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.
Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак такі випадки, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики з урахуванням системності таких дій, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальної поведінки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).
Не можна вважати допустимим порушення таких строків й через безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричиняє відкладення розгляду справи на тривалий час, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки ці причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
Комісія зазначає, що Гусач О.М. під час співбесід надав детальні пояснення стосовно кожної справи про адміністративні правопорушення, наведеної ГРД у висновку, щодо обставин, які перешкоджали прийняттю кінцевого рішення.
Комісія у пленарному складі погоджується із висновком колегії, що фактичні дії Гусача О.М. щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 130, 172-6, 173-2 КУпАП, не були надмірно формальними, щоб мати наслідком звільнення осіб від відповідальності, та не свідчать про порушення суддею норм, які забезпечують довіру суспільства до суду, тому не є підставою для визнання кандидата таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Стосовно інших обставин, встановлених рішенням Комісії від 13 листопада 2025 року № 555/ас-25, та висновків, зроблених Комісією в складі колегії за результатом їх оцінки, Комісія у пленарному складі погоджується з підходом Комісії у складі колегії, що значна кількість судових рішень, внесених до ЄДРСР несвоєчасно, може свідчити про наявність у кандидата певних труднощів в ефективній організації своєї роботи та несумлінне ставлення до виконання обов’язку, покладеного на нього законодавством. Слід нагадати, що з порушенням установлених процесуальним законодавством строків у період із серпня 2017 року до вересня 2025 року кандидатом внесено до ЄДРСР 476 судових рішень (середнє значення перевищення строків надсилання 10,11 дня). Тому, вказана інформація обґрунтовано стала підставою для зниження Комісією у складі колегії оцінки кандидата у бальному еквіваленті за критерієм доброчесності.
Що стосується додаткової інформації, зазначеної у висновку ГРД (наявний, на думку ГРД, недолік декларації доброчесності Гусача О.М. за 2016 рік; обставини, пов’язані із придбанням транспортного засобу «Nissan Rogue»; недолік декларації за 2020 рік; робота сина кандидата в АО «КРАВЕЦЬ І ПАРТНЕРИ»; список осіб, які можуть надати кандидату рекомендації), то з урахуванням власної оцінки Комісія у пленарному складі погодилась з тим, що за своїм характером вона не впливає на висновок про відповідність кандидата критерію доброчесності, а тому необхідність її детального аналізу в цьому рішенні відсутня.
За результатами голосування під час закритого обговорення Комісія у пленарному складі дійшла висновку, що Гусач О.М. підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Ураховуючи викладене, керуючись статтями 79, 83–86, 88, 93, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
визнати Гусача Олександра Миколайовича таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.
Головуючий Андрій ПАСІЧНИК
Члени Комісії: Михайло БОГОНІС
Віталій ГАЦЕЛЮК
Ярослав ДУХ
Роман КИДИСЮК
Надія КОБЕЦЬКА
Олег КОЛІУШ
Ігор КУШНІР
Володимир ЛУГАНСЬКИЙ
Руслан МЕЛЬНИК
Роман САБОДАШ
Руслан СИДОРОВИЧ
Сергій ЧУМАК
Галина ШЕВЧУК
