Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюка Василя Олександровича на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії № 5:

головуючого – Олексія ОМЕЛЬЯНА,

членів Комісії:  Ярослава ДУХА (доповідач), Ігоря КУШНІРА, Володимира ЛУГАНСЬКОГО,

за участі:

судді Черкаського  окружного адміністративного суду Василя Гаврилюка,

представника Громадської ради доброчесності Світлани ІЛЬНИЦЬКОЇ,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюка Василя Олександровича на відповідність займаній посаді,

встановила:

1. Стислий виклад інформації про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

1. Указом Президента України від 22 грудня 2009 року № 1091/2009 Гаврилюка Василя Олександровича призначено на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду строком на п’ять років.
2. Постановою Верховної Ради України від 21 травня 2015 року № 479-VIII Гаврилюка Василя Олександровича обрано на посаду судді Черкаського окружного адміністративного суду безстроково.
3. Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та встановлено черговість етапів кваліфікаційного оцінювання, зокрема судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаврилюку В.О. Вказаним рішенням визначено графік проведення іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді та призначено на 16 липня 2018 року іспит (адміністративна спеціалізація) для Гаврилюка В.О.
4. Рішенням Комісії від 06 липня 2018 року № 164/зп-18 внесено зміни до графіка проведення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання; призначений на 16 липня 2018 рік іспит перенесено.
5. Рішенням Комісії від 26 листопада 2018 року № 286/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення Гаврилюка В.О. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 77,625 бала, за виконання практичного завдання – 78,5 бала.

6. Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема для Гаврилюка В.О.
7. Гаврилюк О.В. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
8. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.
9. Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
10. Відповідно до рішення Комісії від 05 червня 2024 року № 152/зп-24 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно, зокрема, суддів, яких обрано безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та стосовно яких надійшли висновки Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 11 червня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Духа Я.М.

11. З метою оновлення даних, що містяться в суддівському досьє, а також отримання інформації, яка має істотне значення для оцінки доброчестності та професійнлї етики судді Комісією в межах повноважень надіслано запити до: Державного бюро розслідувань, Державної податкової служби України, Державної прикордонної служби України, Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генерального прокурора тощо.

У відповідь на запити отримано інформацію стосовно судді, яку долучено до матеріалів досьє.

12. На адресу Комісії 03 квітня 2025 року надійшов висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД) у новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
13. Комісією у складі колегії проведено співбесіду із суддею Гаврилюком В.О., досліджено матеріали досьє, зокрема висновок ГРД, усні пояснення судді, інші обставини, документи та матеріали.

2. Стислий виклад висновку Громадської ради доброчесності.

14. В основу висновку ГРД про невідповідність судді Гаврилюка В.О. критеріям доброчесності та професійної етики покладено такі аргументи.
15. Суддя безпідставно не задекларував майно і (або) повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, та занизив вартість майна. У досьє та поясненнях судді відсутня переконлива інформація про джерела походження ліквідного майна, витрат (його чи близьких осіб) і легальні доходи, на думку розсудливого спостерігача, викликають сумніви щодо їх достатності для набуття такого майна, здійснення таких витрат. Суддя або пов’язана з ним особа, отримали майно, легальність походження якого, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (заниження вартості такого майна).
    1. Згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік суддя декларує автомобіль Volkswagen Bora 2004 року випуску, придбаний у 2013 вартістю 50 000 гривень. Однак навіть станом на 2025 рік середня ринкова вартість такого автомобіля становить близько 150 000 гривень.
    2. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, починаючи з декларації за 2021 рік, суддя вказує місце проживання своє та своєї сім’ї̈ за адресою: АДРЕСА_1, м. Черкаси. Квартира перебуває у власності матері судді ОСОБА_1 з 2021 року. Вартість вказаної квартири площею 134, 8 кв.м згідно з декларацією та довідкою, наданою суддею в межах права на відповідь, становить 358 900 грн, тобто 2 662 грн за 1 кв.м (близько 97 дол. за кв.м). Однак згідно з аналізом оголошень з продажу квартир, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1, ринкова вартість 1 кв.м становить в середньому 20 000 грн за кв.м, тобто 500 дол. США за кв.м (оголошення з продажу квартири за вказаною адресою). Отже, вартість квартири є значно заниженою. Договір купівлі майнових прав на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, було укладено матір’ю судді 24 квітня 2017 року.

Згідно з ДРФО сума доходів матері судді ОСОБА_1 за 2013 – 2018 роки становила 25 469 грн, в 2017, коли укладено договір майнових прав, дохід матері становив 0 грн. Сума доходів батька судді ОСОБА_2 протягом 2013 – 2018 років згідно з ДРФО становила 271 390 грн, в 2017 – 11 363 грн, у 2018 – 12 008 грн. Громадська рада доброчесності висловлює обґрунтований сумнів щодо здатності батьків судді придбати квартиру у м. Черкасах за адресою АДРЕСА_1. Крім того, з моменту придбання вказаної квартири у ній проживає саме суддя із сім’єю, а не батьки судді.

15. 3. У деклараціях за 2015 – 2020 роки суддя вказує своє місце проживання за адресою: с. Лебедин Бориспільського району Київської області. Натомість у м. Черкаси, де розташований суд та працює суддя, Гаврилюк В.О. не декларує жодного об’єкту нерухомості, яке б перебувало у користуванні судді. Відстань від Лебедина до Черкас становить 154 км, та займає не менше 2 годин поїздки в одну сторону.
16. ГРД додатково надає Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, однак потребує пояснень судді.
    1. 1. 1. У пункті 22 декларації доброчесності за 2017 рік суддя підтвердив, що не здійснював вчинки, що можуть мати наслідком його притягнення до відповідальності. Водночас за інформацією, яка міститься в суддівському досьє, 04 листопада 2017 року під час керування автомобілем Volkswagen Bora суддя здійснив обгін іншого транспортного засобу в зоні дії знаку «Обгін заборонено», чим допустив порушення Правил дорожнього руху і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП.
          2. Відповідно до відомостей з суддівського досьє з 03 грудня 2012 року до 13 грудня 2012 року суддя перебував на підвищенні кваліфікації в Національній школі суддів (місто Київ) і брав участь у підготовці суддів за програмою для суддів окружних адміністративних судів. Водночас відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень 03 грудня 2012 року суддя ухвалив судові рішення у справах: 2а/2370/4310/2012 (постанова); 2а/2370/4294/2012 (постанова); 2а/2370/4425/2012 (ухвала); 2а/2370/4461/2012 (ухвала); 2а/2370/4257/2012 (ухвала). Розгляд відбувався у відкритих судових засіданнях, зокрема, й за участі сторін.
          3. Громадською радою доброчесності встановлено, що 31 травня 2012 року суддею винесено рішення у справі № 2а/2370/1909/2012 за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради до Черкаської міської організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» про заборону проведення мітингів, походів, демонстрацій та інших мирних зібрань. Відповідно до вказаного рішення судом було встановлено обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання шляхом заборони Черкаській міській організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» проведення літньо-осіннього сезону політичної боротьби за права української нації на соціальну і національну справедливість з 01 червня 2012 року до 04 червня 2012 року на площі «Соборна» біля будинку торгівлі, майдані біля Палацу молоді, площі Дружби народів, площі «Театральна», площі біля Національного педагогічного університету, площі 700-річчя, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська (біля торгівельного центру), площі біля залізничного вокзалу, перехресті вул. Енгельса і проспекту Хіміків, біля міськвиконкому, біля облдержадміністрації, на тротуарі в дитячому парку позаду кінотеатру «Салют» по вул. Хрещатик, 170, та в інших місцях у місті Черкаси.

3. Джерела права та їх застосування.

17. Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
18. Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
19. У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської Комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
20. Так само, ухвалюючи Закон, законодавець у Пояснювальній записці до відповідного законопроєкту сформулював легітимну мету нормативно-правового акта – здійснення трансформації системи судоустрою та оновлення суддівського корпусу відповідно до суспільних очікувань. Законодавець окремо звернув увагу на те, що до завдань законопроєкту також належить подолання корупційних ризиків при здійсненні суддею правосуддя та очищення судової системи від недоброчесних суддів.
21. Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською Комісією (пункти 98–99).
22. Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
23. Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
24. Процедура кваліфікаційного оцінювання здійснюється виключно за вказаними критеріями та в порядку, визначеному Законом, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», та є тим винятковим заходом, що застосовуватиметься до всіх суддів, про який зазначили експерти Венеційської комісії в Остаточному висновку від 26 жовтня 2015 року (документ CDL-AD(2015)027) і який «вимагає надзвичайної обережності: паралельне виконання різних процедур, що їх здійснюють різні органи, навряд чи забезпечить дотримання найвищих гарантій для тих суддів, що відповідають цим критеріям».
25. Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

• компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
• професійна етика;
• доброчесність.

26. Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
27. Завдання, підстави, порядок проведення та етапи кваліфікаційного оцінювання визначено главою 1 «Кваліфікаційне оцінювання суддів» розділу V «Кваліфікаційний рівень судді» Закону.
28. З метою проведення оцінювання суддів на відповідність займаній посаді за визначеними законом критеріями Комісією затверджено Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
29. Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.
30. За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
31. Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
32. Главою 2 розділу ІІ Положення встановлено, що відповідність судді кожному з критеріїв оцінюється за відповідними показниками, а саме:
    1.  Відповідність критерію професійної компетентності визначається за показниками: рівень знань у сфері права (оцінюється на підставі результатів складання анонімного письмового тестування під час іспиту), рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні (оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту), ефективність здійснення правосуддя (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди), діяльність щодо підвищення фахового рівня (оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди).
    2.  Відповідність критерію особистої компетентності визначається за показниками особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості (оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    3.  Відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння та дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість (оцінюється на підставі висновку про підсумки тестувань та за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди).
    4.  Відповідність судді критерію професійної етики визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
    5.  Відповідність судді критерію доброчесності визначається за показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
33. За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
34. І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді.
35. Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність в судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
36. Відповідно до частини дев’ятої статті 69 Закону кандидат на посаду судді відповідає критерію доброчесності, якщо відсутні обґрунтовані сумніви у його незалежності, чесності, неупередженості, непідкупності, сумлінності, у дотриманні ним етичних норм, у його бездоганній поведінці у професійній діяльності та особистому житті, а також щодо законності джерел походження його майна, відповідності рівня життя кандидата на посаду судді або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата на посаду судді його попередньому статусу.
37. Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженому рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами), встановлено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
38. Як зазначено в рішенні Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року (справа № 9901/355/21), «доброчесність – це необхідна морально-етична складова діяльності судді, яка, серед іншого, визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах об’єктивного ставлення до сторін у справах та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків та здійсненні правосуддя.

За визначенням терміна, який подано в Сучасному словнику з етики, доброчесністю є позитивна моральна якість, зумовлена свідомістю і волею людини, яка є узагальненою стійкою характеристикою людини, її способу життя, вчинків; якість, що характеризує готовність і здатність особистості свідомо і неухильно орієнтуватись у своїй діяльності та поведінці на принципи добра і справедливості.

Авторитет та довіра до судової влади формуються залежно від персонального складу судів, від осіб, які обіймають посади суддів та формують суддівський корпус. Саме тому важливо, щоб суддя не допускав будь-якої неналежної (недоброчесної, неетичної) поведінки як у професійній діяльності, так і в особистому житті, яка може поставити під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, що негативно вплине на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з таким призначенням» (пункт 23 цього рішення).

39. Члени Комісії, оцінюючи певні обставини стосовно кандидата, визначаються щодо їх відповідності суспільним уявленням про доброчесність на власний розсуд. Зважаючи на те, що доброчесність є ще й морально-етичною категорією, обставини, які свідчать про недоброчесність, оцінюються насамперед з морально-етичного погляду. Навіть зовні правомірні і законні дії кандидата можуть оцінюватися як такі, що не узгоджуються з поняттям доброчесності.
40. Статтею 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року (Кодекс є релевантним для оцінки минулої поведінки судді), передбачалося, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Відповідно до статті 3 цього кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Роз’яснюючи зазначені положення, Рада суддів України в Коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженому рішенням Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 1, відзначила, що суддя повинен уникати порушень етики та всього того, що виглядає як порушення етики, в усіх випадках його діяльності – як професійній, так і в приватній. Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення. Враження порушення норм етики створюється, коли розважливі особи, яким стали відомі всі відповідні обставини, розкриті в ході резонансного їх з’ясування, можуть дійти висновку, що чесність, добросовісність, урівноваженість та професійна придатність судді поставлені під сумнів. Рада суддів України окремо наголосила на тому, що численними є ситуації, коли та чи інша дія прямо не заборонена законом, але є ризик такого сприйняття, формування враження, яке підірвало б довіру до суду.

41. Норми подібного змісту містить Кодекс суддівської етики, затверджений рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року: суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді (частина перша статті 1 цього Кодексу); суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 цього кодексу).
42. Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
43. У сукупності з положеннями розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у тому числі щодо наслідків відмови від проходження кваліфікаційного оцінювання чи ухилення від його проходження, Комісія вважає, що суддя зобов’язаний взяти участь у кваліфікаційному оцінюванні, зокрема у формі активної реалізації права бути заслуханим в контексті змісту сумнівів Комісії, які можуть виникнути під час дослідження досьє та/або проведення співбесіди, у його відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання.
44. Таким чином, у разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також наданням Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації з метою спростувати такий сумнів.
45. Крім того, Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19 підкреслила, що на стадії кваліфікаційного оцінювання відповідний компетентний орган не встановлює і не кваліфікує наявності в діях судді ознак складу дисциплінарного проступку, що є обов’язковою складовою процедури дисциплінарного провадження. На цій стадії відбувається оцінювання фактів (явищ) минулої поведінки судді в сенсі виявлення і визначення [нових] якостей (характеристик, ознак чи рис) судді, на підставі яких формується висновок про його здатність бути суддею (пункт 18 цього рішення).
46. Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності (зазначений підхід викладено в пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 9901/623/18).
47. Водночас пунктом 34 розділу ІІІ «Порядок проведення кваліфікаційного оцінювання» Положення передбачено, що рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, має містити підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків, а за наявності висновку ГРД про непідтвердження відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності – також мотиви його прийняття або відхилення.
48. З огляду на викладене звільнення судді з посади за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді можливе за таких умов: 1) результати оцінювання мають відповідати критерію об’єктивності; 2) ці результати, на переконання Комісії, мають свідчити про нездатність або небажання судді виконувати свої обов’язки; 3) межа допустимості поведінки судді як такого, що відповідає займаній посаді, визначена як «мінімально прийнятний рівень», з урахуванням правил кваліфікаційного оцінювання, вимог до поведінки судді, визначених законом та зазначеними вище правилами професійної етики.
49. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
50. Таким чином, запропоновані механізми дають змогу якісно оновити судову систему без ризику зупинення її функціонування, не створюючи істотних перешкод, які могли б спричинити порушення права особи на доступ до правосуддя.

4. Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.

51. Пунктом 1 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: рівень знань у сфері права; рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні; ефективність здійснення правосуддя; діяльність щодо підвищення фахового рівня.
52. Згідно з абзацом шостим пункту 2 глави 2 розділу II Положення рівень знань у сфері права оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту.
53. Абзацом тринадцятим пункту 3 глави 2 розділу II Положення передбачено, що рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту.

За результатами складення анонімного письмового тестування суддя набрав 77,625 бала, за виконання практичного завдання – 78,5 бала.

Отже, за вказаними показниками Гаврилюк В.О. набрав 156,125 бала.

54. Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших передбачених пунктом 4 глави 2 розділу II Положення релевантних засобів встановлення цього показника.
55. У підсумку Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Гаврилюком В.О. необхідно оцінити в 75 балів.
56. Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами перевірки інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовані в конкретному випадку.
57. Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня оцінюється в 1 бал.

5. Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.

58. Згідно з пунктом 6 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
59. Комісією встановлено, що Гаврилюк В.О. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників за критеріями особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності. На підставі аналізу висновку, дослідження інформації, що міститься в досьє, та співбесіди відповідність судді за критерієм особистої компетентності оцінено в 59 балів.

6. Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.

60. Згідно з пунктом 7 глави 2 розділу II Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
61. На підставі дослідження інформації, яка міститься в матеріалах суддівського досьє, та співбесіди із суддею, ураховуючи вказані показники, Комісія визначила, що за критерієм соціальної компетентності суддя набрав 49 балів.
62. У підсумку за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя Гаврилюк В.О. набрав 340,125 бала.

7. Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної етики та доброчесності.

63. Пунктами 8–9 глави 2 розділу II Положення передбачено, що відповідність судді критерію професійної етики та доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; дотримання суддівської етики, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5–12, 13, 15–19 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
64. Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, зокрема:

1) інформації, наданої центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади;

2) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

3) результатів перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (за наявності);

4) декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді;

5) результатів регулярного оцінювання;

6) результатів перевірки декларації родинних зв’язків судді та декларації доброчесності судді (за наявності);

7) висновків або інформації ГРД (за наявності);

8) іншої інформації, що включена до суддівського досьє.

65. У матеріалах суддівського досьє відсутні відомості щодо наявності незабезпечених зобов’язань майнового характеру, що може мати істотний вплив на здійснення Гаврилюком В.О. правосуддя. До дисциплінарної відповідальності суддя не притягувався.
66. При оцінюванні відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності Комісією враховується істотність будь-якої обставини чи порушення, які можуть свідчити про його невідповідність цим критеріям.
67. Ураховуючи наведене, Комісія зауважує, що під час кваліфікаційного оцінювання Гаврилюка В.О. було досліджено висновок ГРД у новій редакції, який затверджено 02 квітня 2025 року, письмові пояснення судді, надіслані на адресу Комісії, усні пояснення, надані під час співбесіди, подані суддею декларації, а також інформація, надана державними органами на запити Комісії стосовно судді.
68. У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
69. У разі виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).
70. І хоча Комісія вважає себе зобов’язаною вжити заходів для перевірки обставин, які стали підставою для виникнення обґрунтованого сумніву, суддя повинен брати активну участь у його спростуванні. Використовуючи чіткі та переконливі докази, суддя може розвіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що свідчить про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під стандартом доказування – «чіткі та переконливі докази», Комісією для цілей кваліфікаційного оцінювання розуміються докази, які залишають в обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача тверду віру або переконання, що є висока ймовірність того, що фактичні твердження судді є правдою.
71. Якщо суддя не в змозі спростувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, то факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією, оскільки вони мають вплив на авторитет судової влади, і суддя усвідомлює необхідність його підтримання за тих чи інших обставин.
72. Отже, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства у чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
73. Суддя Гаврилюк В.О., ознайомившись із висновком ГРД, надав такі пояснення.
74. Щодо декларування автомобіля Volkswagen Bora, 2004 року випуску придбаного у 2013 році за 50 000 гривень.
75. Гаврилюк В.О. зазначив, що у 2013 році ним придбано вказаний автомобіль, вартість якого становила 50 000 грн. Така вартість була узгоджена з продавцем цього автомобіля, враховуючи його технічний стан. Джерелами походження коштів на купівлю автомобіля були його власні заощадження за період роботи, починаючи з 2002 року. На жаль, у нього не збереглася угода купівлі-продажу, тому документально підтвердити вартість автомобіля не може.
76. На запитання Комісії щодо технічного стану автомобіля Volkswagen Bora, обставин його придбання, зокрема щодо вибору автомобіля та продавця, наявності альтернативних варіантів і відповідності ринковій вартості, Гаврилюк В.О. пояснив, що на момент його придбання автомобілем можна було керувати, однак відразу почав здійснювати ремонтні роботи, оскільки були проблеми із системою охолодження коробки передач. Автомобіль було придбано на автобазарі у м. Києві. Було розглянуто декілька варіантів аналогічних моделей автомобіля. Вибір саме цього автомобіля був зумовлений його технічним станом. Під час огляду автомобіля йому надавалася технічна допомога особою, знайомим його родича, який має технічні навички та певні знання. Вартість автомобіля відповідала ринковій вартості на момент його придбання. 
77. На запитання представника ГРД, чи звертався Гаврилюк В.О. до станцій технічного обслуговування з автомобілем та чи наявні в нього підтвердні документи, вартість ремонтних робіт автомобіля, а також чи призвели проблеми із системою охолодження коробки передач до такого технічного стану автомобіля, за якого його вартість знижується до рівня металобрухту, Гаврилюк В.О. відповів, що підтверджувальні документи із станцій технічного обслуговування автомобіля не збереглися, вартість ремонтних робіт він не пам’ятає, однак витрати були суттєві. Щодо заниженої вартості автомобіля чіткої відповіді не надав.    
78. Комісія, проаналізувавши надані суддею пояснення та документи, вважає їх недостатньо обґрунтованими, недостатніми для спростування доводів ГРД, водночас ураховує значний час, який минув від часу придбання автомобіля, та неможливість документально підтвердити чи спростувати доводи як ГРД, так і судді.
79. Стосовно квартири за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_1, Гаврилюк В.О. повідомив таке. Джерелом походження коштів на придбання квартири у м. Черкасах були заощадження його батьків. Заниження вартості квартири немає, адже саме за таку вартість його мати придбала квартиру, що ним зазначено в майновій декларації за 2021 рік.
80. На підтвердження своїх пояснень та вартості квартири суддя надав копію довідки ПП «Черкасисвітбуд» вих. № 01/01 від 25 січня 2021 року.
81. Попри надані пояснення судді Гаврилюка В.О., Комісія погоджується із висновком ГРД про заниження ринкової вартості 1 кв.м об’єкта нерухомості (квартири). Суддею не наведено належних та достатніх обґрунтувань визначення вартості 1 кв.м, істотно нижчої ринкової.  
82. Комісія відзначає, що сам по собі факт придбання матір’ю судді квартири у м. Черкасах не має істотного значення для цілей кваліфікаційного оцінювання. Однак, коли дійсним власником зазначеної квартири є саме суддя, то придбання нерухомого майна за ціною, нижчою ринкової, може мати значення для цілей проведення кваліфікаційного оцінювання судді.
83. Оцінюючи вказані обставини, Комісія фактично має «вийти за межі» суто оцінки наявності титулу і заглибитись у функціональні аспекти контролю над майном та встановити обставини, які можуть обумовлювати ту чи іншу поведінку через призму детермінант вольового процесу (потреб, інтересів та мотивів):

• Потреба – стан, який виражає необхідність зміни у чомусь, виступає рушійною силою до відповідної активності (наприклад, потреба в житлі, фінансовій стабільності). Варто відзначити, що потреби самі по собі не є прямою причиною вчинення конкретного правочину, але вони є фундаментальною передумовою для виникнення інтересів.
• Інтерес відрізняється від потреби тим, що він не є самим благом, а свідчить про бажання його досягти. Він нерозривно пов’язаний з потребами, але відрізняється від них тим, що фокусується на конкретному предметі або способі задоволення потреби, надаючи йому особливої значущості. Якщо потреба є першопричиною, то інтерес вже є безпосередньою передумовою формування волі. Наприклад, якщо особа має потребу в житлі, то інтересом буде бажання придбати конкретну нерухомість.
• Мотив є найбільш важливою детермінантою, оскільки він є свідомим спонуканням до задоволення потреб та інтересів. Мотив – це той спонукаючий фактор, що безпосередньо призводить до вчинення конкретних дій. На відміну від потреби, яка є станом нестачі чогось, і інтересу, що є виборчою спрямованістю, мотив — це опредметнена потреба, тобто потреба, яка знайшла свій об’єкт задоволення і є усвідомленою причиною дії. Мотив відповідає на питання «навіщо?» або «заради чого?».

84. Дослідивши обставини придбання квартири за адресою: м. Черкаси, АДРЕСА_1, Комісія відзначає таке.
85. Насамперед Комісія постала перед необхідністю з’ясувати, чи мала матір судді дійсну потребу в покращенні житлових умов. Комісія відзначає, що батьки судді проживають у Львівській області, тому придбання квартири не було пов’язане з їхні наміром переїжджати чи покращувати свої житлові умови. Суддя зазначив, що стосунки з батьками є добрими, а придбання квартири було зумовлене забезпеченням комфортних умов проживання для сім’ї судді.  
86. У своїх поясненнях суддя зазначав, що квартиру придбано його батьками за рахунок їх власних заощаджень. 
87. Із ДРФО вбачається, що сума доходів матері судді – ОСОБА_1 протягом 2013 – 2018 років становила 25 469 грн, в 2017 році, коли укладено договір майнових прав, дохід матері становив 0 грн. Сума доходів батька судді – ОСОБА_2, протягом 2013 – 2018 років становила 271 390 грн.
88. Отже, сукупні заощадження батьків судді упродовж 2013–2018 років не повинні перевищувати 296 859 грн. 
89. Указане свідчить, що батьки судді не мали достатніх доходів, які б дозволили накопичити кошти на придбання зазначеної квартири.
90. Комісія зазначає, що суддя не спростував ці обставини та не надав жодних належних і допустимих доказів, які підтверджували б наявність у його батьків заощаджень у відповідному розмірі. 
91. З огляду на викладене, а також беручи до уваги сукупність установлених обставин, зокрема той факт, що пошук квартири здійснювався не матір’ю, а знайомим судді, відсутність у судді будь-якого нерухомого майна в місті, де він працює, безпосереднє здійснення ремонтних робіт саме суддею, дозволяють Комісії дійти висновку, що потреба, інтерес та мотив у придбанні квартири належать не матері судді, а самому судді Гаврилюку В.О.
92. Ураховуючи наведене, з огляду на відсутність документального підтвердження інших джерел походження грошових коштів для придбання квартири батьками, Комісія погоджується із твердженням ГРД щодо відсутності фінансової можливості батьків судді придбати вказану квартиру.
93. Також Комісія констатує, що зазначені операції в очах стороннього спостерігача оцінюються як непрозорі, про що, зокрема, свідчить і висновок ГРД. Суддя ж повинен демонструвати бездоганну поведінку в особистому житті і намагатись не допускати випадків, які можуть поставити під сумнів його репутацію та повну прозорість у своїх фінансових та майнових справах.
94. З огляду на викладене Комісія зазначає, що встановлені обставини і надані суддею пояснення, впливають на загальну оцінку відповідності судді Гаврилюка В.О. критеріям доброчесності та професійної етики, однак не можуть бути підставою для визнання судді таким, що не відповідає цим критеріям.
95. Стосовно зазначеного місця проживання в майнових деклараціях за 2015–2020 роки Гаврилюк В.О. пояснив таке. У 2015–2020 роках йому доводилося часто змінювати фактичне місце проживання (проживав у друзів, знайомих, готелі, гуртожитку за різними адресами, зокрема, м. Черкасах АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6), тому і не декларував таких місць. Кожні вихідні, інколи і в робочі дні, їздив до свого зареєстрованого місця проживання. За адресами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 проживав декілька періодів. Однак точні періоди проживання за вказаними адресами повідомити не може, оскільки не пам’ятає. Крім того, станом на 31 грудня відповідного року у м. Черкасах фактично не проживав.
96. Так, у майнових деклараціях до 2020 року суддя вказує своє місце проживання за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н., с. Лебедин, Адреса_7.
97. Однак Комісією встановлено, що з 2010 року суддя Гаврилюк В.О. здійснює правосуддя в Черкаському окружному адміністративному суді, його сини – ОСОБА_3 з ______ року навчався в ІНФОРМАЦІЯ_1 Черкаської міської ради Черкаської області (листи від 20 листопада 2025 року № 01-06/359, 24 листопада 2025 року № 01-28/91) та ОСОБА_4 з _______ року навчався у вказаному навчальному закладі (лист від 20 листопада 2025 року № 01-06/359). Крім того, із наданої Комісії відповіді, зокрема із ІНФОРМАЦІЯ_2 Черкаської міської ради Черкаської області вбачається, що в особовій справі ОСОБА_4 у графі «Домашня адреса учня» вказано адресу: м. Черкаси, АДРЕСА_3 (лист від 24 листопада 2025 року № 242).
98. Беручи до уваги зазначене, Комісія доходить висновку, що Гаврилюк В.О. фактично проживав у м. Черкасах, але не зазначав це в майнових деклараціях, що свідчить про недотримання ним вимог статтей 45, 46 Закону України «Про запобігання корупції» щодо повноти і достовірності подання інформації про місце проживання. Пояснення судді про те, що станом на 31 грудня звітного року він не проживав в орендованих квартирах, тому, не декларував їх як місце свого проживання, що не підтверджено жодними належними доказами.
99. Водночас Черкаським окружним адміністративним судом надано інформацію щодо перебування судді Гаврилюка В.О. у відпустках та тимчасовій його непрацездатності (лист від 20 лютого 2025 року № 05-15/3083/25).
100. З листа вбачається, що Гаврилюк В.О. у 2015 році перебував у відпустці, наближеній за часом до грудня, зокрема з 14 вересня 2015 року до 18 вересня 2015 року, а вже з 04 січня 2016 року до 06 січня 2016 року оформлював додаткову відпустку. Подібна тенденція спостерігалася і у 2016–2019 роках, коли його відпустки також припадали на періоди, наближені до кінця року та початку наступного. Така послідовність може свідчити про можливе користування ним орендованим житлом у період до 31 грудня звітного року.
101. На уточнене запитання представника ГРД щодо укладення Гаврилюком В.О. договорів оренди пояснив таке. Жодних договорів оренди чи найму з власниками житла він не укладав з огляду на його статус, житлом за вказаними вище адресами користувався безоплатно, лише здійснював оплату комунальних послуг.
102. Рішенням XX чергового з’їзду суддів України 18 вересня 2024 року затверджено Кодекс суддівської етики (далі – Кодекс).
103. Відповідно до статті першої Кодексу суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя.
104. Згідно зі статтею третьою Кодексу суддя має докладати зусиль, щоб на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді.
105. Комісія зазначає, що такий порядок користування майном створює ризики, зокрема, можливу зацікавленість власників у підтриманні неформальних відносин із суддею, потенційне недекларування доходів від надання житла в користування та уникнення сплати податків відповідно до податкового законодавства. Суддя не вжив жодних дій для врегулювання цих обставин та продовжував користуватися квартирами за тим самим порядком, що може містити ознаки порушення статей першої, третьої Кодексу. До того ж, суддя не усунув неналежного виконання вимог Закону України «про запобігання корупції» та Кодексу навіть після початку щодо нього кваліфікаційного оцінювання.
106. З огляду на викладене Комісія зазначає, що встановлені обставини і надані суддею пояснення впливають на загальну оцінку відповідності судді Гаврилюка В.О. критеріям доброчесності та професійної етики, однак не можуть бути підставою для визнання судді таким, що не відповідає цим критеріям.
107. ГРД додатково надає Комісії інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснення з боку кандидата.
108. Стосовно інформації, зазначеної в пункті 22 декларації доброчесності за 2017 рік, Гаврилюк В.О. пояснив, що 04 листопада 2017 року під час керування автомобілем Volkswagen Bora здійснив обгін іншого транспортного засобу в зоні дії знаку «Обгін заборонено», чим допустив порушення Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП. 06 листопада 2017 року прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн, який ним було сплачено 09 листопада 2017 року. У пункті 22 декларації доброчесності за 2017 рік не зазначив про вказаний вчинок внаслідок особистої помилки. Жодного умислу на приховування цього вчинку не мав.
109. Стосовно ухвалення судових рішень під час навчання в Національній школі суддів у період з 03 грудня 2012 року до 13 грудня 2012 року Гаврилюк В.О. зазначив, що 03 грудня 2012 року, перебуваючи на робочому місці, приймав постанови та постановляв ухвали у справах № 2а/2370/4310/2012, № 2а/2370/4294/2012, № 2а/2370/4425/2012, № 2а/2370/4461/2012, № 2а/2370/42572012. Повідомляє, що згідно з наказом Черкаського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року № 267-в перебував у відпустці з 26 листопада 2012 року до 30 листопада 2012 року, а вже 03 грудня 2012 року був відряджений до Національної школи суддів для участі в підготовці суддів окружних адміністративних судів. Судові засідання в зазначених вище справах були призначені на 03 грудня 2012 року ще до дати перебування його у відпустці та відрядженні, тому з метою недопущення порушення строків розгляду справ та процесуальних прав учасників за погодженням в телефонному режимі з Національною школою суддів вирішив провести розгляд цих справ та відразу після його завершення вирушив до м. Києва для проходження навчання.
110. Стосовно ухвалення рішення 31 травня 2012 року у справі № 2а/2370/1909/2012 за позовом виконавчого комітету Черкаської міської ради до Черкаської міської організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» про заборону проведення мітингів, походів, демонстрацій та інших мирних зібрань Гаврилюк В.О. пояснив, що ухвалив вказане рішення задля недопущення порушення громадського порядку лише на 4 дні, які співпадають з днями проведення заходів щодо відзначення 726-ї річниці від дня заснування міста Черкаси. Як зазначено в рішенні, проведення Черкаською міською організацією Всеукраїнського об’єднання «Свобода» літньо-осіннього сезону політичної боротьби за права української нації на соціальну і національну справедливість в дні, відмінні від тих, на які заплановані заходи щодо відзначення 726-ї річниці від дня заснування міста Черкаси, на думку суду, не створить реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров’ю населення або правам і свободам інших людей, а також їх проведення не сприятиме дестабілізації суспільно-політичної ситуації у місті Черкаси. Щодо зазначення в рішенні словосполучення «у інших місцях у місті Черкаси» суддя зазначив, що виходив з того, що саме таке словосполучення містилося у заяві Черкаської міської організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода».
111. Комісія, проаналізувавши надані суддею пояснення щодо інформації ГРД, вважає їх обґрунтованими, такими, що негативно не впливають на оцінку доброчестності та професійної етики судді.
112. Як наслідок, досліджені матеріали суддівського досьє, висновок ГРД, співбесіда із суддею Гаврилюком В.О., надані ним пояснення, а також висновок про тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей дали підстави Комісії оцінити відповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності у 330 балів.

VIII. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

113. За результатами дослідження суддівського досьє та проведеної співбесіди суддя Гаврилюк В.О. у сукупності набрав 670,125 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

114. Ураховуючи викладене та керуючись нормами Конституції України, статтями 83–85, 93 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України трьома голосами «ЗА» та одним «ПРОТИ»

вирішила:

Визначити, що суддя Черкаського  окружного адміністративного суду Гаврилюк Василь Олександрович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 670,125 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Черкаського  окружного адміністративного суду Гаврилюка Василя Олександровича займаній посаді.

Головуючий                                                                         Олексій ОМЕЛЬЯН «ПРОТИ»

Члени Комісії:                                                                      Ярослав ДУХ «ЗА»

                                                                                                Ігор КУШНІР «ЗА»

                                                                                                Володимир ЛУГАНСЬКИЙ «ЗА»