Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,
членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ (доповідач), Романа КИДИСЮКА,
дослідивши досьє, провівши співбесіду та визначивши результати кваліфікаційного оцінювання судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Дмитра Ілліча на відповідність займаній посаді,
встановила:
Указом Президента України від 15 січня 2001 року № 12/2001 Городецького Дмитра Ілліча призначено на посаду судді Новомосковського районного суду Дніпропетровської області строком на п’ять років.
Указом Президента України від 23 березня 2004 року № 358/2004 Городецького Д.І. переведено на посаду судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Постановою Верховної Ради України від 22 грудня 2005 року № 114 Городецького Д.І. обрано на посаду судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області безстроково.
Відповідно до Закону України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» змінено назву Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області на Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Згідно з пунктом 161 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі – Закон) встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Відповідно до частин першої та другої статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Такими критеріями є: компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо), професійна етика, доброчесність.
Згідно з частиною першою статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання); дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Новомосковського районного суду Дніпропетровської області Городецького Д.І. на відповідність займаній посаді.
Суддя Городецький Д.І. склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 78,75 бала. За результатами виконаного практичного завдання суддя набрав 80,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 159,25 бала.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення).
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється в разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 238/зп-18 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди» за результатами іспиту. Відповідно до вказаного рішення Городецького Д.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Городецький Д.І. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
Під час проведення співбесіди та дослідження матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено таке.
Відповідність судді критерію професійної компетентності оцінено за показниками:
- Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування. Суддя Городецький Д.І. набрав 78,75 бала.
- Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання. За цим показником суддя набрав 80,5 бала.
На етапі складення іспиту суддя загалом набрав 159,25 бала, що становить більше ніж 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.
Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.
Комісією надано оцінку кількості скасованих та змінених судових рішень, навантаженню судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді. За результатами дослідження досьє і співбесіди, ураховуючи письмові та усні пояснення судді, цей показник оцінено в 60 балів.
- Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності; участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.
За результатами дослідження досьє і проведення співбесіди з урахуванням пояснень судді та наданих підтверджувальних документів Комісія оцінила цей показник у 1 бал.
Таким чином, критерій професійної компетентності судді оцінено Комісією в 220,25 бала.
Відповідність судді Городецького Д.І. критерію особистої компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: когнітивні якості особистості (логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник), емотивні якості особистості (стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики) та мотиваційно-вольові якості особистості (відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання).
Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 46 балів.
Відповідність судді Городецького Д.І. критерію соціальної компетентності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості (чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість).
Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 72 бали.
Оцінюючи відповідність судді Городецького Д.І. за критеріями професійної етики та доброчесності, Комісія виходить з такого.
Відповідно до частин першої та шостої статті 87 Закону Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє.
Пунктом 120 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.
16 грудня 2020 року ГРД затверджено висновок про невідповідність судді Новомосковського міського суду Дніпропетровської області Городецького Д.І. критеріям доброчесності та професійної етики, а саме:
1. Суддя безпідставно не задекларував своєчасно своє майно, майно члена сім'ї, що є ліквідним активом, дохід або значно занизив його обсяг і (або) вартість.
1.1. Згідно з даними досьє суддя 21 лютого 2018 року відчужив за договором купівлі-продажу отриману у спадок квартиру на АДРЕСА_1 в місті Новомосковську Дніпропетровської області загальною площею 49 м2. У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2018 рік суддя задекларував 48 756 грн (1 801 дол. США за офіційним курсом Національного банку України станом на дату укладення договору) як дохід, отриманий від відчуження нерухомого майна. Водночас у 2020 році актуальні пропозиції продажу квартир на АДРЕСА_1 в місті Новомосковську становили близько 497 дол. США за 1 м2 (24 353 дол. США за квартиру загальною площею 49 м2). Указаний суддею в декларації за 2018 рік розмір доходу, отриманий від продажу нерухомого майна, ймовірно, є заниженим. Крім цього, у випадку отримання доходу на суму, яка перевищувала б 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, суддя зобов’язаний був у десятиденний строк з моменту отримання такого доходу подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
1.2. Відповідно до декларації за 2015 рік з 25 грудня 2009 року дружина судді володіє на праві власності квартирою в місті Новомосковську Дніпропетровської області загальною площею 37,9 м2. Водночас у деклараціях за 2012–2014 роки право на вказану квартиру суддя не задекларував.
1.3. Відповідно до декларації за 2015 рік дружина судді з 06 липня 2013 року користується автомобілем «Suzuki Swift» 2008 року випуску, власником якого є дочка судді. Водночас у декларації за 2013 рік право користування цим транспортним засобам суддя не задекларував.
1.4. Згідно з даними досьє 25 квітня 2012 року дружина судді відчужила за договором купівлі-продажу квартиру в місті Новомосковську Дніпропетровської області загальною площею 53,1 м2. Водночас у декларації за 2012 рік суддя не відобразив відомості про отримання доходу від відчуження нерухомого майна.
1.5. Згідно з даними досьє 16 березня 2012 року дружина судді відчужила за договором купівлі-продажу будинок в місті Новомосковську Дніпропетровської області загальною площею 52,3 м2, однак у декларації за 2012 рік суддя не відобразив інформацію про отримання доходу від відчуження нерухомого майна. У вказаній декларації зазначено, що станом на 31 грудня 2012 року дружині судді належить на праві власності, оренди або користування будинок загальною площею 51 м2.
1.6. Згідно з даними досьє 10 лютого 2012 року дружина судді видала на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 довіреність на розпорядження автомобілем «FIAT CINQUECENTO» 1994 року випуску зі строком дії до 10 лютого 2022 року. Водночас у деклараціях за 2012–2014 та 2015–2019 роки суддя не задекларував право власності дружини на цей транспортний засіб або дохід від його ймовірного відчуження.
Додатково ГРД надала інформацію, яка потребує пояснень судді:
1. Згідно з даними досьє суддя в період з 21 вересня 2015 року до 25 вересня 2015 року проходив у Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суддів України підготовку суддів місцевих загальних судів, обраних на посаду судді безстроково. Відповідно до програми підготовки 25 вересня 2015 року навчання розпочалося о 09:30 і завершилося о 16:20. Відстань між місцем проведення навчання та Новомосковським міським судом Дніпропетровської області, у якому суддя здійснює правосуддя, становить близько 27 км. Водночас відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 25 вересня 2015 року суддя постановив 4 ухвали про відкриття провадження у справі (реєстраційні номери рішень 52593708, 52594015, 52593647, 52594009) та 1 ухвалу у відкритому судовому засіданні (реєстраційний номер 51790869).
2. Згідно з даними досьє суддя як виконувач обов’язків голови Новомосковського міського суду Дніпропетровської області 19 серпня 2015 року власноруч підписав позитивну характеристику, оформлену на самого себе. Такі дії можуть свідчити про наявність у судді приватного інтересу, який міг вплинути на його об’єктивність чи неупередженість (потенційний конфлікт інтересів).
3. Відповідно до декларації за 2019 рік суддя задекларував 5 власних банківських рахунків, відкритих у АТ КБ «Приватбанк», та 1 банківський рахунок дружини, відкритий у АТ «Акцент Банк». Водночас, як стверджує ГРД, у розділі 12 майнової декларації («Грошові активи») суддя зазначив, що в нього чи членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування в цьому розділі.
Суддя надав письмові пояснення та письмові докази щодо обставин, викладених у висновку ГРД:
1.1 Стосовно відображення в декларації за 2018 рік коштів у розмірі 48 756 грн як доходу, отриманого від відчуження нерухомого майна, а саме квартири на АДРЕСА_1 в місті Новомосковську Дніпропетровської області загальною площею 49 м2, суддя пояснив таке. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 15 лютого 2018 року суддя та його брат отримали у власність кожен по ½ частини вказаної квартири, яка 21 лютого 2018 року була відчужена за договором купівлі-продажу. Відповідно до звіту про незалежну оцінку квартири від 21 лютого 2018 року, вартість квартири становила 49 765 грн. Згідно з договором купівлі-продажу продаж квартири здійснено за 49 800 грн. Із зазначеної суми продажу суддя отримав кошти в сумі 48 765 грн, яку й було відображено в декларації за 2018 рік.
1.2. Стосовно невідображення в деклараціях за 2012–2014 роки квартири в місті Новомосковську Дніпропетровської області загальною площею 37,9 м2, якою з 25 грудня 2009 року володіє дружина судді, суддя зазначив, що вказаний об’єкт нерухомості отримано дружиною у власність від своєї матері за договором дарування. Дружина не повідомила його про наявність вказаного договору, про його існування стало відомо лише наприкінці 2015 року, і лише після цього він почав декларувати право власності дружини на зазначену квартиру.
1.3. Стосовно недекларування в декларації за 2013 рік права користування дружини судді автомобілем «Suzuki Swift» 2008 року випуску останній пояснив таке. 06 липня 2013 року автомобіль було придбано дочкою судді, яка мешкає в місті Києві. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу міститься відмітка про те, що дружина судді має право користування вказаним автомобілем. Транспортний засіб перебував у місті Києві й протягом 2013 року та частини 2014 року ним у користувалася дочка судді. Дружина судді почала користуватися автомобілем у 2014 році, що й було відображено в щорічних деклараціях судді за 2014–2023 роки. У деклараціях суддею було зазначено дату виникнення права користування автомобілем 06.07.2013 (дата видачі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу).
1.4. Стосовно невідображення в декларації за 2012 рік відомостей про отримання доходу від відчуження 25 квітня 2012 року дружиною судді квартири в місті Новомосковську Дніпропетровської області загальною площею 53,1 м2 суддя пояснив, що припустився помилки. Водночас при поданні декларації за 2013 рік він відобразив відомості про отримання доходу в розмірі 150 000 грн від відчуження вказаного нерухомого майна, що, на його переконання, демонструє відсутність у нього наміру приховати майно.
1.5. Стосовно невідображення в декларації за 2012 рік відомостей про отримання доходу від відчуження дружиною судді будинку в місті Новомосковську Дніпропетровської області загальною площею 52,3 м2 суддя зазначив таке. З 28 вересня 2007 року дружині судді належав на праві власності будинок на АДРЕСА_2, у місті Новомосковську Дніпропетровської області загальною площею 52,3 м2, а з 24 жовтня 2008 року їй також належала земельна ділянка площею 0,0568 га, розташована за вказаною адресою. 16 березня 2012 року житловий будинок та земельна ділянка відчужено дружиною судді відповідно до договорів купівлі-продажу, завдяки чому вона отримала дохід у розмірі 69 694 грн та 35 350 грн відповідно. Зазначений житловий будинок суддя помилково відобразив у декларації за 2012 рік як такий, що перебуває у власності дружини станом на 31 грудня 2012 року. Суддя звертає увагу, що не мав наміру приховувати факт отримання доходу від відчуження майна, оскільки відображав право власності дружини на вказаний житловий будинок на земельну ділянку у відповідних деклараціях.
1.6. Стосовно невідображення в деклараціях за 2012–2014 та 2015–2019 роки права власності дружини на транспортний засіб «FIAT CINQUECENTO» 1994 року випуску або доходу від його ймовірного відчуження суддя пояснив таке. Зазначений автомобіль придбано дружиною 29 січня 2009 року. Оскільки станом на 2011 рік автомобіль перебував у незадовільному технічному стані та дружина ним не користувалася, було прийнято рішення про зняття автомобіля з реєстрації. У 2012 році дружина судді повідомила, що видала довіреність на фізичних осіб, яким було передано автомобіль як брухт та які зняли автомобіль з реєстраційного обліку як знищений (вибракований). Вказаний автомобіль був переданий фізичним особам безоплатно, у зв’язку з чим у судді не виникало підстав декларувати будь-який дохід від відчуження майна, як, власне, й підстав декларувати таке майно як таке, що належить члену його сім’ї.
Стосовно додаткової інформації, наведеної ГРД, суддя пояснив, що навчання у Дніпропетровському регіональному відділенні Національної школи суддів України, яке він проходив з 21 до 25 вересня 2015 року, розпочиналось о 09 год 30 хв, а Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області починає роботу о 08 год 00 хв. На початку робочого дня 25 вересня 2015 року суддя постановив чотири ухвали про відкриття провадження у справі та одну ухвалу про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи в цивільній справі. О 8 год 45 хв суддя вирушив автомобілем з міста Новомосковська в напрямку Дніпровського апеляційного суду, де взяв участь у програмі підготовки суддів.
Також суддя пояснив, що не вбачав будь-яких порушень у підписанні характеристики на самого себе під час виконання обов’язків голови Новомосковського міського суду Дніпропетровської області.
Стосовно коректності заповнення розділу 12 декларації за 2019 рік «Грошові активи» суддя пояснив таке. У декларації за 2019 рік суддя відобразив 5 власних банківських рахунків, відкритих у АТ КБ «Приватбанк», та 1 банківський рахунок дружини, відкритий в АТ «Акцент Банк». Основний рахунок судді в банку є зарплатним, а решта рахунків були оформлені відповідно до політики АТ КБ «Приватбанк» як похідні (кредитні, накопичувальні тощо). Станом на 31 грудня 2019 року на рахунках судді та його дружини не розміщувались грошові кошти в розмірах, сукупна вартість яких би перевищувала 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, у зв’язку з чим у судді не виникало підстав відображати в декларації інформацію про такі грошові активи.
Комісія бере до уваги пояснення судді на висновок ГРД, визнаючи їх об’єктивними та обґрунтованими.
Водночас Комісія звертає увагу на інформацію ГРД, яка потребувала пояснень судді, а саме стосовно підписання на самого себе позитивної характеристики під час виконання обов’язків голови суду, що могло свідчити про наявність приватного інтересу (конфлікту інтересів), а отже, вплинути на його об’єктивність чи неупередженість.
Так, у матеріалах суддівського досьє міститься ксерокопія позитивної характеристики від 19 серпня 2015 року, виданої Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області на ім’я судді Городецького Д.І., підписана ним як виконувачем обов’язків голови цього суду.
Згідно з пунктом 6 частини восьмої статті 133 Закону Рада суддів України здійснює контроль за додержанням вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів, Голови чи членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України чи його заступників; приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності зазначених осіб (у разі якщо такий конфлікт не може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом).
З метою належного та ефективного виконання своїх повноважень при проведенні кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді 29 жовтня 2024 року Комісія звернулася до Ради суддів України із запитом № 31кп-2751/18 про надання роз’яснення щодо наявності чи відсутності приватного інтересу (конфлікту інтересів) в зазначених діях судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Д.І.
У відповідь на вказаний запит 26 червня 2025 року до Комісії від Ради суддів України надійшла відповідь від 25 червня 2025 року № 9рс-360/25-вих., у якій повідомлено про відсутність реального конфлікту інтересів у діях судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області (змінено найменування з Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області) під час підписання ним позитивної характеристики на самого себе, оскільки характеристику такого ж змісту було підписано раніше виконувачем обов’язків цього суду ОСОБА_3. Зауважено, що станом на час її підписання чинним законодавством України не було передбачено порядку врегулювання конфлікту інтересів за вказаних обставин.
Комісія виходить з такого.
26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (далі – Закон № 1700), який визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Відповідно до пункту ґ) пункту 1 частини першої статті 3 Закону № 1700 суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, судді.
У статті 1 Закону № 1700 визначені такі поняття:
потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Своєю чергою частиною першою статті 28 Закону № 1700 визначено, що особи, зазначені в пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов’язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів.
З наведеного слідує, що недопущення суддею конфлікту інтересів включає зокрема уникнення ним таких ситуацій, де має місце потенційна або реальна суперечність між приватним інтересом такої особи та виконанням адміністративних повноважень.
Йдеться про дотримання правил етичної поведінки службовця та відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об'єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових повноважень.
За приписами статті 128 Закону збори суддів – це зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
Збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів цього суду.
Збори суддів скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.
Збори суддів, зокрема, обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов’язковими для суддів та працівників цього суду.
Збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути ці пропозиції протягом п’ятнадцяти днів і дати відповідь по суті.
Збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування.
Ураховуючи наведене, Комісія дійшла висновку про наявність підстав вважати, що суддя Городецький Д.І., як виконувач обов’язків голови суду, підписавши на самого себе позитивну характеристику, допустив виникнення реального конфлікту інтересів та не вжив заходів його недопущення шляхом ініціювання скликання зборів суддів з винесенням вказаного питання на обговорення та прийняття рішення.
Однак встановлений факт у сукупності з іншими обставинами не свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.
Таким чином, Комісія за результатами перевірки обставин, викладених у висновку ГРД, з урахуванням наданих суддею пояснень та результатів дослідження матеріалів суддівського досьє не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Додатково Комісія зазначає, що на сайті ГРД стосовно судді Городецького Д.І. окрім висновку від 16 грудня 2020 року, міститься затверджений 26 березня 2025 року висновок у новій реакції, який Комісією не було отримано, а отже, він не був предметом обговорення під час співбесіди.
Відповідність судді Городецького Д.І. критерію професійної етики визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших. Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 65 балів.
Також критерій професійної етики встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам; відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; політична нейтральність; дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя; дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених пунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики. Комісією оцінено ці показники за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 100 балів.
Таким чином, за критерієм професійної етики відповідність судді оцінено Комісією в 165 балів.
Відповідність судді Городецького Д.І. критерію доброчесності визначено за показниками тестувань таких особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, як: чесність і порядність; відсутність контрпродуктивних дій; відсутність схильності до зловживань. Комісією оцінено ці показники на підставі висновку про підсумки таких тестувань, за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди в 100 балів.
Критерій доброчесності також встановлено за такими показниками, як: відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам; відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції; наявність обставин, передбачених пунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону; наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді; наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею; інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності. Комісією оцінено ці показники за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди у 85 балів.
Таким чином, за критерієм доброчесності відповідність судді оцінено Комісією у 185 балів.
З огляду на викладене та за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецький Д. І. набрав 688, 25 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями.
Таким чином, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Д. І. займаній посаді.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецький Дмитро Ілліч за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 688,25 бала.
Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Дмитра Ілліча займаній посаді.
Головуючий Руслан СИДОРОВИЧ
Члени Комісії: Людмила ВОЛКОВА
Роман КИДИСЮК
